Росія наростила військове виробництво і, ймовірно, зможе підтримувати наступ в Україні принаймні протягом наступних двох років. Переключивши економіку на військові рейки, змушивши існуючі підприємства працювати з перевантаженням для виробництва чи ремонту старого обладнання, а також закупивши деталі у Ірану, Китаю та Північної Кореї, Росія несподівано оговталася від ранніх втрат в Україні.
Росія переозброїла свої війська, відремонтувавши стару техніку, більшість якої була ще радянської доби. Запасні частини з Китаю, Північної Кореї та Ірану мають нестабільну якість, кажуть експерти, але їхня закупівля продемонструвала здатність Москви обходити санкції.
Устаткування радянських часів, включаючи ракети та керовані авіабомби, компенсувало нездатність Росії, принаймні досі, виробити та розгорнути нову, сучасну зброю, таку як танк Т-14 «Армата».
Російські чиновники стверджують, що у 2023 році було збудовано 1500 танків. “У мене склалося враження, що цифри Шойгу і цифра в 1500 танків, поставлених за 2023 рік, технічно вірні, але вони також включають відремонтовані танки”, – сказав Майкл Г’єрстад, аналітик у Міжнародному інституті стратегічних досліджень (IISS).
Г’єрстад заявив, що, на його думку, Росія може виробляти до 330 танків на рік, але насправді виробляє половину цієї кількості. Але шляхом відновлення старої бронетехніки у неї з’явилося близько 1140 танків, щоб поповнити втрати 2023 року.
Восени російське військове командування наказало відновити виробництво на Омському заводі транспортного машинобудування, де збирають Т-80. Але, за словами експертів, запустити серійне виробництво не вдалося.
Так само малоймовірно, що Росія зможе забезпечити свою армію більш сучасною технікою, як танк Т-14 “Армата”.
У зв’язку з проведенням національних виборів, уряд Пакистану тимчасово припинив функціонування мобільного зв’язку та інтернету по всій країні. Ця дія була прийнята в рамках запобіжних заходів у зв’язку зі зростанням загрози терористичних атак. Офіційне повідомлення від Міністерства внутрішніх справ Пакистану підкреслює необхідність цих заходів, особливо після нещодавніх інцидентів тероризму в країні. Вибори проходять після приблизно […]
Уряд затвердив рішення щодо створення Національного військово-меморіального кладовища біля Києва, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Створено порядок використання коштів у сумі 515 млн грн з держбюджету на будівництво та утримання у 2024 році. Ця ініціатива передбачає створення центрального місця пам’яті для вшанування полеглих героїв України, де кожен матиме змогу віддати шану загиблим. За словами Шмигаля, це […]
Канцлер Німеччини Олаф Шольц висловив готовність до переговорів із президентом Росії Володимиром Путіним, підкреслюючи важливість досягнення справедливого миру в Україні. Про це він заявив під час свого виступу в Бундестазі, присвяченого майбутньому саміту лідерів ЄС, повідомляє Rheinische Post. У своїй промові Шольц наголосив на необхідності дотримання чітких принципів у процесі мирних переговорів, заявивши, що жодні […]
Аналіз Центру Стімсона щодо потенційних мирних домовленостей між Україною, Росією та Заходом був проведений двома відомими американськими експертами, Семуелем Чарапом і Джеремі Шапіро. За їхніми словами, вигляд негайних переговорів залишається невизначеним, але вони вважають за необхідне заздалегідь розглядати можливі варіанти для готовності політиків. Експерти визначають “реалістичний результат” можливих переговорів у трьох етапах: Перший етап включає […]
У Німеччині обговорюється можливість не включати канцлера Олафа Шольца до виборчого списку на наступних виборах до Бундестагу. Декілька членів правлячої партії соціал-демократів (СДПН) висловили думку, що через низький рейтинг Шольц не може бути кандидатом від партії на майбутніх виборах. Про це пише Financial Times. Шольца пропонують замінити більш популярним політиком, наприклад, міністром оборони Борисом Пісторіусом […]
У Відні з 20 по 24 травня відбудеться Міжнародна конференція з ядерної безпеки під назвою ICONS 2024, яку організовує МАГАТЕ. За даними сайту організації, участь у заході підтвердили понад 2000 представників міністерств, високопосадовців, експертів і делегатів з різних країн світу. Основною метою конференції є обговорення проблем глобальної ядерної безпеки та вивчення нових ризиків і загроз, […]
Президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак підписали історичний безпековий договір між Україною та Сполученим королівством Великої Британії та Північної Ірландії. Цей документ став першим у сфері безпекових угод та є втіленням домовленостей, досягнутих на Вільнюському саміті НАТО. Договір, який має назву “Угода про співробітництво у сфері безпеки”, передбачає безпекові зобов’язання Великої […]