Як справа астронавтки NASA змінила погляд на космічне право

У США наближається фінал гучної справи, яку ще у 2019 році назвали «першим злочином у космосі». Колишня офіцерка розвідки ВПС Саммер Гезер Ворден тоді звинуватила астронавтку NASA Енн Макклейн у незаконному доступі до її банківського рахунку з борту Міжнародної космічної станції. Через шість років з’ясувалося, що злочину не було: Ворден визнала себе винною у наданні неправдивих свідчень.

Федеральне розслідування підтвердило, що Макклейн мала законний доступ до спільних фінансів подружжя. Слідчі встановили, що Ворден свідомо неправдиво повідомила про створення рахунку та зміну логіну. У суді вона визнала провину у введенні в оману державних органів і може отримати до п’яти років ув’язнення та штраф у 250 тисяч доларів. Вирок оголосять 12 лютого 2026 року.

Макклейн від початку заперечувала будь-які незаконні дії, наголошуючи, що лише перевіряла спільні фінанси під час місії. Після визнання провини колишньої дружини вона заявила, що історія була вигадана, аби завдати їй шкоди. Попри скандал, кар’єра астронавтки не постраждала: у березні 2025 року вона очолила місію NASA SpaceX Crew-10 і успішно завершила другий політ на МКС у серпні. Ситуація привернула увагу до прогалин у міжнародному космічному праві. Договір про космос 1967 року визначає лише загальні принципи, а питання юрисдикції щодо злочинів на орбіті залишаються неврегульованими. Поки що їх вирішують через двосторонні угоди між країнами-партнерами МКС.

Експерти наголошують, що розвиток тривалих місій на Місяць і Марс потребуватиме створення повноцінної правової системи для космосу. Як зазначає професорка Мішель Генлон з Університету Міссісіпі, справа Ворден і Макклейн стала «сигналом тривоги» для юриспруденції: правові системи мають поширюватися не лише на Землю, а й на орбітальні та міжпланетні простори.