Генеральний секретар НАТО Марк Рютте та прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал опинилися в гострій суперечці через реакцію Альянсу на проліт російських МіГ-31 19 вересня. Інцидент стався після того, як Естонія вперше за тривалий час активувала четверту статтю договору НАТО, що передбачає проведення консультацій між членами Альянсу у випадку, якщо одна з країн відчуває загрозу власній безпеці.
Розбіжності між Рютте та Міхалом полягали в оцінці частоти використання цієї статті. Генеральний секретар НАТО наголосив, що надмірне застосування четвертої статті може підірвати авторитет і силу самого договору, знизивши його ефективність як інструменту колективної безпеки. За даними джерел, під час обговорення Рютте підвищив голос, попередивши прем’єра Естонії про необхідність обережності у поданні сигналів тривоги, щоб уникнути ослаблення довіри серед країн-членів.
Інцидент підкреслює існуючі напруження всередині НАТО щодо того, як реагувати на дії Росії поблизу кордонів Альянсу, і став прикладом дискусії про баланс між демонстрацією солідарності та збереженням стратегічної стабільності. Естонія, з огляду на свій географічний та політичний контекст, наполягає на чіткій демонстрації готовності Альянсу реагувати на потенційні загрози, тоді як Рютте та деякі інші керівники членів НАТО виступають за обережніше використання механізмів колективної безпеки, щоб не підривати їхню ефективність у майбутньому.