Авіаційна катастрофа сталася 23 серпня 2023 року. Приватний літак Євгена Пригожина Embraer Legacy 600 виконував рейс за маршрутом Москва (Шереметьєво) – Санкт-Петербург, але незабаром після вильоту раптово почав втрачати висоту і розбився поруч із селом Куженкіно у Тверській області Росії. Загинули всі 10 осіб, які перебували на борту (3 члени екіпажу і 7 пасажирів), серед яких були керівники ПВК “Вагнер” Євген Пригожин і Дмитро Уткін.

Журналісти кілька місяців проводили розслідування про підрив літака на якому перебував ексватажок “вагнерівців” Євген Пригожин.

Нові подробиці авіакатастрофи опублікував проєкт розслідувань ВЧК-ОГПУ.

Як з’ясувалося, вибух на борту був “слабкий” і після нього ще шість кілометрів пілоти намагалися врятувати судно, і воно було в повітрі. Те, що очевидці зняли на відео телефонів, стало вже руйнуванням літака через пошкодження від вибуху через 6 км.

“Імовірно, 90% літак був у зоні “глушилки”, яка блокувала всі можливі способи організувати зв’язок у пілотів і пасажирів (по мобільних телефонах). “Чорні ящики” одразу після виявлення було вилучено ФСБ РФ і жодних профільних фахівців до їхнього розшифрування не залучали. Всім фахівцям, залученим до розслідування по лінії авіації, дали відмашку працювати без урахування даних «чорних ящиків». Їм навіть не обіцяють дати доступ до «скриньок» або результатів їх досліджень“, – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що у підготовці та тренуваннях були прогалини у справах, не пов’язаних з управлінням літака. У протоколах вказано, що не було проведено аварійно-рятувальної підготовки, були відсутні продовження занять на тренажерах.

Також в аеропорту Шереметьєво, зокрема у ВІП-терміналі А (яким користувався літак, який перевозив Пригожина), співробітнику Росавіації, який прибув на місце, заборонили працювати і відразу після НП, і пізніше.

“Найважливіша частина розслідування – бортові самописці були засекречені. Чорні ящики з моменту їх виявлення відразу було вилучено ФСБ. Експертам було сказано, що розслідування ведуться навіть у тих випадках, коли самописці пошкоджені, тому заздалегідь було зазначено, що у своїх висновках доведеться спиратися на дані з інших джерел. Без урахування самописців.

Крім того, відомо, що літак Пригожина на момент вибуху був у зоні дії трьох локаторів наземних служб. За допомогою цих даних і карти розслідувачі склали докладні кроки – схема місцевості, на якій відзначені характерні орієнтири, які мають значення при розслідуванні авіаційної події. Було зафіксовано, що після крапки, де літак змінив траєкторію, він пролетів буквально 200 метрів до виявлення перших уламків.

За словами експертів, те, що було знято на кадрах очевидців і навіть те, що спостерігали випадкові селяни, не має відношення до НП. До моменту від першої точки (де були виявлені дрібні уламки) до місця падіння першої великої частини – кіля (хвостове оперення) 3,5 кілометра.

Що трапилося на борту літака

Фахівці дійшли висновку, що спочатку на борту стався вибух невеликої сили.

“Всього літак пролетів, руйнуючись у повітрі від точки, де стався вибух до точки, де борт розбився — 6 кілометрів”, – вказано у повідомленні.

Встановлено, що пілоти були на своїх місцях, їхні тіла від вибуху не постраждали. З величезною часткою ймовірності, пілоти були притомні після вибуху і намагалися врятувати лайнер. Однак через пошкодження він почав руйнуватися, поки все це не призвело до падіння.

Експерти Росавіації, з більшою ймовірністю вважають, що екіпаж літака Пригожина, незважаючи на розгерметизацію та вибухову декомпресію, були до моменту падіння до тями і намагалися виходити в ефір. Але зробити цього не змогли.