На тимчасово окупованих територіях України російська загарбницька влада посилює практику примусового відібрання житла у громадян. Під виглядом псевдоправових механізмів окупанти розгорнули масштабну кампанію з конфіскації квартир і будинків, які належать українцям, що були змушені евакуюватися або відмовляються оформлювати російські паспорти.

Механізми привласнення та штучні дедлайни

Окупаційні адміністрації на місцях створюють штучні перешкоди для власників нерухомості, скорочуючи терміни так званої «перереєстрації» майна за російським законодавством. У разі відсутності нових документів або особистої присутності власника житло масово вносять до списків так званої «безхазяйної» нерухомості.

• Систематичний тиск: Під загрозою виселення опиняються насамперед ті українці, які виїхали на підконтрольну Україні територію або за кордон.
• Перерозподіл майна: Конфісковані квартири та будинки окупаційна влада передає у розпорядження приїжджих російських чиновників, військових та працівників підвідомчих установ, фактично легалізувавши мародерство на державному рівні.

Правова оцінка та реакція держави

Українські правозахисні організації та державні інституції наголошують, що будь-які рішення окупаційних «комісій» чи судів є нікчемними та не мають юридичної сили. Такі дії кваліфікуються як грубе порушення законів та звичаїв війни (стаття 438 КК України) та статті 53 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни.

Громадянам, які зіткнулися з експропріацією майна на ТОТ, радять фіксувати всі факти незаконного заволодіння, звертатися до Національної поліції України та подавати офіційні заяви про втрату контролю над нерухомістю через міжнародний Реєстр збитків у системі Дія (категорія A3.6) для подальшого відшкодування за рахунок репарацій агресора.