Збитки на трильйони доларів, Африка активізує вимоги репарацій за рабство

Президент Гани Джон Драмані Махама провів зустріч з міжнародною делегацією, яка закликала його очолити глобальний рух за репарації за трансатлантичне рабство та колоніалізм. До складу делегації увійшли експерти з Африки, Карибського басейну, Європи, Латинської Америки та Сполучених Штатів.

Під час зустрічі учасники наголосили на необхідності консолідувати позиції африканських лідерів і виступити єдиним фронтом разом із громадянським суспільством та постраждалими громадами. На їхню думку, лише скоординовані дії можуть створити реальні умови для отримання компенсацій за історичні злочини.

Делегація представила президентові Гани ключові пріоритети, закладені в програмі репарацій Африканського Союзу. Вона передбачає не лише фінансові виплати, а й офіційне визнання історичної відповідальності, політичні реформи та зміну підходів у міжнародних інституціях. За історичними даними, з XV по XIX століття щонайменше 12,5 мільйона африканців були насильно вивезені до Америки в рамках трансатлантичної работоргівлі. Прихильники репарацій підкреслюють, що наслідки цього процесу відчуваються й сьогодні — у формі структурного расизму, економічної нерівності та соціальної дискримінації. Тема репарацій також порушувалася на нещодавньому саміті Європейського Союзу та Африканського Союзу в Луанді. Лідери обох регіонів визнали “невимовні страждання”, спричинені рабством і колоніалізмом, однак не взяли на себе конкретних зобов’язань щодо фінансових виплат. Водночас віцепрезидентка Гани Джейн Опоку-Аг’єманг закликала країни ЄС підтримати резолюцію Організації Об’єднаних Націй, яка визнає рабство одним із найтяжчих злочинів проти людства. На її думку, такий крок став би важливим елементом міжнародного визнання історичної несправедливості. Програма Африканського Союзу передбачає запровадження Десятиліття репарацій у період з 2026 по 2036 рік. Вона охоплює фінансове відшкодування, списання боргів африканських країн, а також реформування міжнародних інституцій з метою забезпечення більшого представництва африканських держав.

За оцінками National African American Reparations Commission, загальні економічні збитки, завдані Африці рабством і колоніалізмом, становлять від 100 до 131 трильйона доларів США. Ці цифри активно використовуються прихильниками ініціативи як аргумент на користь необхідності глобальних компенсаційних механізмів.

Ідея репарацій набирає дедалі більшої підтримки в країнах Африки та Карибського басейну, однак стикається з серйозним опором у Європі. Багато європейських урядів відмовляються розглядати це питання, стверджуючи, що сучасні держави не повинні нести відповідальність за злочини, скоєні в минулі століття.