Європейський союз готується до початку технічної роботи зі вступу України та Молдови до блоку, навіть попри те, що Угорщина досі блокує офіційні переговори. За інформацією джерел видання Financial Times, Європейська комісія планує змінити підхід до процесу розширення ЄС, щоб дозволити певний прогрес у підготовці до вступу навіть без формального схвалення всіх країн-членів.
Технічна інтеграція може стартувати одразу в кількох секторах. Це дозволить Україні та Молдові продовжувати гармонізацію законодавства з європейськими стандартами та готуватися до членства, не чекаючи на повне зняття вето. Такий крок, як очікується, обговорять лідери країн ЄС 1 жовтня на зустрічі в Копенгагені. Наступного дня до них приєднаються представники України та Молдови.
Україна подала заявку на вступ до ЄС у 2022 році — незабаром після початку повномасштабної агресії Росії. Молдова приєдналася до цього процесу майже одночасно. Переговори формально розпочалися у 2024 році, але Будапешт неодноразово заявляв про заперечення, зокрема у зв’язку з політичними розбіжностями та суперечками щодо прав нацменшин. Віцепрем’єр-міністр України з питань європейської інтеграції Тарас Качка наголосив, що Київ хоче переконати Угорщину розблокувати процес. Він підкреслив, що Україна і Молдова продовжуватимуть необхідні внутрішні реформи, і, коли вето буде знято, формальні процедури можна буде пройти набагато швидше. Водночас окремі європейські дипломати попереджають про ризики такого підходу. Відсутність публічного прогресу може послабити мотивацію урядів у Києві та Кишиневі до впровадження складних і непопулярних реформ. За словами одного з дипломатів, у Києві зростає розчарування: навіть військові на фронті відчувають, що переговори в Брюсселі стоять на місці. Молдова також бере участь у неформальних обговореннях із Єврокомісією щодо початку технічної фази вступу. За словами високопоставленого молдавського чиновника, у Кишиневі сподіваються на підтримку цього плану.
Глава Європейської ради Антоніу Кошта запропонував альтернативний шлях — ухвалення рішень більшістю країн ЄС. Проте, як визнають учасники переговорів, така ідея потребує зміни правил, а для цього все одно потрібне одностайне голосування, що навряд чи можливе без згоди Угорщини. Паралельно Європейський союз обговорює нові формати підтримки України. Йдеться, зокрема, про використання прибутків від заморожених активів Росії для надання Україні кредитів на загальну суму до 140 мільярдів євро. Частину з них планують спрямувати на військову допомогу та бюджетну підтримку.
На цьому тлі прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан продовжує критикувати політику ЄС. Він підкреслює, що Будапешт обирає власний шлях, орієнтований на підтримку родин і внутрішній розвиток, і не завжди поділяє загальну стратегію блоку щодо України.