За інформацією від осіб, які знайомі з ситуацією, щонайменше чотири кредитори стикаються з можливістю отримання штрафів за порушення строків, встановлених Європейським центральним банком для оцінки їхньої вразливості до кліматичних ризиків. Суми штрафів поки не остаточні і можуть виявитися символічними.
Це надзвичайно жорсткий крок, спрямований на примус кредиторів дотримуватися політики ЄЦБ управління кліматичними ризиками. Рішення про накладення штрафів було прийняте внаслідок тривалого тиску, і колишня голова банківського нагляду Андреа Енріа висловила думку, що ЄЦБ може вживати такі заходи як альтернативу підвищенню капіталовкладень.
Розмір штрафів зростає щодня і може сягати до 5% від середньоденного доходу кредитора. Наприклад, для банку з річним доходом у 10 мільярдів євро ($10,9 млрд) це означатиме щоденні штрафи в розмірі 1,4 мільйона євро у найбільш жорсткому сценарії, але реальні суми штрафів можуть бути значно меншими.
Банкам, які підпадають під штрафні санкції, тепер нараховують щоденні штрафи до тих пір, поки не будуть виправлені недоліки. Згідно з одним з джерел, можливість застосування пом’якшувальних заходів також розглядається, що може призвести до зменшення або навіть скасування деяких штрафів.
Європейський центральний банк (ЄЦБ) вже наголошував, що банки не приділяють достатньо уваги підготовці до впливу екстремальних погодних умов на вартість їхніх активів або на ризик втрати клієнтів з великим вуглецевим слідом. Первісно було зазначено 18 банків, які можуть бути піддані штрафним санкціям, що, здавалося, вже дає результати через тиск ЄЦБ.
Згідно з європейським законодавством, банки зобов’язані оцінювати свої ризики, пов’язані з кліматом, і відображати їх у своїх капіталовкладеннях. Френк Елдерсон, член Виконавчої ради ЄЦБ, наголошує на важливості цього підходу, зауважуючи, що розуміння власних ризиків є вирішальною умовою для їх подолання.
Хоча деякі банки вже почали виконувати резервування капіталу для покриття кліматичних ризиків та поліпшили управління ризиками, Елдерсон наводить кілька недоліків, серед яких:
- Недостатня увага до всіх відповідних категорій ризиків;
- Зосередження лише на перехідних ризиках, не враховуючи фізичних, або обмеження аналізу на певних географічних регіонах;
- Використання нетто-підходу замість брутто-підходу для ідентифікації ризиків, що ускладнює оцінку фактичного впливу та розробку заходів з пом’якшення наслідків.
Президент США Дональд Трамп зробив низку гучних заяв, які значно посилили напруженість у відносинах між Вашингтоном і Тегераном. У своїх повідомленнях у соціальній мережі Truth Social він відкрито похвалився повним домінуванням США у повітряному просторі Ірану та натякнув на можливі дії проти верховного лідера країни Алі Хаменеї, назвавши його “легкою мішенню”. “Тепер ми маємо повний […]
Президент України Володимир Зеленський підписав указ про звільнення Олександра Тарасовського з посади заступника голови Служби зовнішньої розвідки (СЗР). Відповідний указ, позначений номером 757, був підписаний 17 листопада. Олександр Тарасовський обіймав посаду заступника голови СЗР з 21 січня 2022 року. Його відставка сталася в контексті складної міжнародної ситуації, зокрема, в умовах загострення конфлікту між Україною і […]
Софійський собор у Стамбулі, одна з найвизначніших пам’яток світової архітектури, стикається з дедалі серйознішими загрозами для свого існування. Експерти попереджають про ризик обвалу будівлі, якщо не вжити термінових заходів. Майбутнє 1500-річної споруди, зведеної у 537 році за часів Візантійської імперії, опиняється під великою небезпекою. Протягом своєї історії Софійський собор виконував різні функції — від собору […]
Президент України Володимир Зеленський провів телефонні розмови з президентом США Дональдом Трампом і генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. У ході спілкування обговорювалися питання зміцнення обороноздатності України, постачання озброєння та подальша координація міжнародної підтримки на тлі триваючої агресії з боку Росії. Глава держави повідомив, що під час розмови з американським лідером було досягнуто порозуміння щодо засобів […]
У 2024 році третина зростання українського валового внутрішнього продукту (ВВП) була забезпечена оборонно-промисловим комплексом країни. Про це повідомив міністр стратегічних галузей промисловості Герман Сметанін під час брифінгу “Українська зброя 2024”, передає LIGA.net. За словами Сметаніна, в 2024 році українські виробники виготовили озброєння та техніку на загальну суму $9 млрд. Це втричі більше, ніж у 2023 […]
Фінансова допомога Україні надаватиметься на кредитній основі. “Комітет з питань регламенту Палати представників сьогодні опублікує текст трьох законопроєктів щодо фінансування національної безпеки США і союзників в Ізраїлі, Індо-Тихоокеанському регіоні та Україні, включно з кредитною структурою надання допомоги, а також посилення підзвітності. Тексти перших трьох законопроєктів буде опубліковано найближчим часом, а четвертий законопроєкт, як і законопроєкт […]
Головний рабин України Моше Реувен Асман прибув до Вашингтона, де провів низку важливих зустрічей, зокрема зі спецпосланцем президента США з Близького Сходу Стівом Віткоффом та міністром внутрішніх справ Дагом Бергамом. Про свій візит до США Асман повідомив у Facebook. За його словами, головна мета поїздки — “робити добро і розповідати правду”. У розмові з Віткоффом […]
Європейський Союз анонсував амбітні плани щодо розширення виробництва зброї та боєприпасів для України. У 2025 році в країнах ЄС планується виробництво близько 2 мільйонів артилерійських снарядів, що значно перевищує поточні обсяги. Єврокомісар наголосив, що наразі лише 20-25% зброї, яка постачається Україні, виготовляється у Європі. Більшість закупівель здійснюється за межами ЄС, і для зміни цієї ситуації […]