Перед великим конфліктом, Україна систематично збільшувала свої оборонні витрати, проте це не призвело до прискорення економічного зростання.
Питання куди йшли публічні кошти та чому не відбувся ефект мультиплікатора є предметом нашого дослідження.
Велике число українців і експертів живе з переконанням, що війна негативно впливає на економіку та змушує її занурюватися в кризу на необмежений термін. Проте, дослідження англійського економіста Марка Гаррісона демонструє, що війна не завжди означає спад економіки.
Під час війни часто здійснюються реформи, які стимулюють економіку та виводять її з кризи. В багатьох випадках війна стає каталізатором економічного росту, особливо завдяки оборонним замовленням.
Проте, важливо, щоб після закінчення конфлікту уряд розвивав нові стратегії для підтримки економіки, інакше може настати стагнація.
Найбільш значущими користувачами війни з економічної точки зору стали США. З 1938 року їх ВВП зросло з $800 мільярдів до $1,474 трільйонів. Велика Британія показала менший зріст, з ВВП збільшився з $284 мільярдів до $331 мільярду.
У той же час, ВВП СРСР зменшився з $359 мільярдів до $343 мільярдів, проте треба пам’ятати про великі людські та матеріальні втрати, зазнані країною під час війни.
Аналізуючи ці цифри, можна побачити, що США мають стійке економічне зростання від 7% до 16% у цінах 1990-го року. У той час як СРСР відчував спад у 24% у 1942 році та зростання на 18,7% у 1944-му.
Порівнюючи ці дані з Україною за чотири роки війни на Донбасі (2014-2017), бачимо, що її ВВП середньорічно скорочувався на 8-9%, в той час як ВВП СРСР, США та Великої Британії зросли на +0,44%, +9,26%, +2,34% відповідно.
В 2013 році валютний еквівалент валового продукту України склав рекордні $183 мільярди, але стрімко знизився до $91 мільярда в 2015-му, згодом зрісши до $113 мільярдів в 2017 році. У цей період Україна втратила практично $71 мільярд валового продукту.
В період між 2014 і 2017 роками, який можна назвати найбільш турбулентним з точки зору військової активності на Донбасі, військові витрати в СРСР суттєво зростали. Частка військових витрат у ВВП збільшилася з 2,1% у 1932 році до 32,8% у 1942 році. До 1947 року цей показник скоротився до 11,7%.
Щодо військових витрат, СРСР випереджав американців, але поступався британцям і значно відставав від Німеччини. У деяких роках німецькі витрати на військові потреби перевищували навіть ВВП країни – наприклад, у 1944 році цей показник становив 138%.
Сучасні твердження деяких експертів про необхідність практично повного залучення економіки до виробництва зброї не відповідають дійсності. Досвід нацистської Німеччини підтверджує, що аномальне збільшення витрат на військові цілі свідчить про наближення поразки, а не перемоги.
Однією з причин постійних криз економіки України є відсутність кореляції між зростанням витрат на оборону і ВВП. Це пояснюється тим, що значна частина державних оборонних витрат спрямовується не на вітчизняне виробництво військової техніки, а на закупівлю зарубіжної.
До війни, підприємства Укроборонпрому перебували в системній кризі: вони мали проблеми з опаленням взимку та несплату заробітних плат. Завдяки реформам у секторі оборонної промисловості, проведеним у 2019-2021 роках, ситуація поступово змінюється.
У Росії значна частина бюджетних коштів спрямовується на виробництво нової військової техніки. Це сприяє ефекту мультиплікатора, коли кожен витрачений рубль у секторі військово-промислового комплексу призводить до значного збільшення ВВП. У той же час, Україна в основному закуповувала військове обладнання за кордоном, що не мало такого ж впливу на економічне зростання.
З початку 2014 року жоден новий літак не був введений у експлуатацію, і наші курсанти, маючи за собою кораблебудівні заводи, були змушені літати на застарілій техніці, ризикуючи власним життям. Також ми повністю перейшли на імпорт в області кораблебудування.
Нещодавні події в Нагірному Карабасі показали, що Азербайджан, вкладаючи приблизно $29 мільярдів у військову техніку з середини 90-х років та виділяючи $2-2,5 мільярдів на рік на оборонний сектор, досяг військової переваги над Вірменією. Це відбулося завдяки злагодженим діям ротних тактичних груп спеціального призначення, які у взаємодії з артилерією і бронетехнікою здійснювали флангові атаки і захоплювали домінуючі позиції.
Обсяг витрат на оборону в Азербайджані зростав з 4,5-5% ВВП в період 2010-2015 років до 5,4% ВВП у 2020 році. У той же час, щодо припливу інвестицій, деякі країни, що перебувають у війні чи під загрозою конфлікту, привертали значні іноземні інвестиції. Наприклад, Мозамбік та Ліван, поруч із Україною, залучали приблизно такий же обсяг іноземних інвестицій.
Подібно до України, інші країни також залучали від 2 до 4 мільярдів іноземних інвестицій. Підсанкційний Іран та країни, які відомі своїм високим рівнем ризику, такі як Ізраїль та Південна Корея, залучали навіть більше капіталу.
Це ще раз підтверджує, що для інвесторів ключовими факторами є зручність входу на ринок та співвідношення між прибутком і ризиком, переважною вагою над останнім.
Нобелівський лауреат Дан Шехтман, як зазначав у своїх лекціях, вважає, що в Ізраїлі армія є катализатором інновацій та важливим фактором, який стимулює попит на них. Розвиток військово-промислового комплексу не тільки сприяє науковим досягненням, але й підтримує систему освіти та медицини.
Проте в Україні така система так і не була реалізована, що призвело до парадоксального явища – кризи у національному військово-промисловому комплексі, особливо у секторах авіації, ракетобудування та кораблебудування, при зростанні державних витрат на оборону перед війною.
Європейський Союз визнав, що Україна виконала свої зобов’язання на шляху до членства, і тепер черга ЄС зробити власні кроки. Про це заявив президент Європейської Ради Антоніу Кошта у середу, 1 жовтня, під час обговорення подальшої євроінтеграції України, повідомляє Інтерфакс-Україна. Кошта наголосив, що наступним етапом є відкриття переговорних кластерів, які дозволять офіційно розпочати переговори про вступ […]
У суботу, 12 квітня, Сполучені Штати та Іран розпочинають важливі переговори, які стосуються ядерної програми Тегерана. Спеціальний посланник президента США Стів Віткофф та міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі очолять дискусії за закритими дверима в Мускаті, столиці Оману. Оман давно виконує роль посередника між Іраном і західними країнами, що дозволяє створити нейтральну платформу для такого […]
Після восьми років судових баталій Бред Пітт уперше публічно висловився про розлучення з Анджеліною Джолі, яке тривало з 2016 по 2024 рік. У великому інтерв’ю для журналу GQ актор поділився своїми почуттями та роздумами після завершення цього складного процесу. Пітт зазначив, що юридичне врегулювання не стало для нього емоційним потрясінням. “Я не думаю, що це […]
Вперше з початку війни між Ізраїлем та Іраном духовний лідер Ірану Алі Хаменеї з’явився на публіці, взявши участь у траурній церемонії в Тегерані. Майже місяць до цього він спілкувався зі своїми співгромадянами виключно через відеозвернення. 5 липня 86-річний аятола взяв участь у жалобній церемонії з нагоди свята Ашура — одного з найважливіших днів жалоби у […]
Урядова ініціатива прем’єр-міністра Баварії Маркуса Седера щодо скорочення соціальної допомоги для українських біженців стала новим джерелом політичного протистояння в Німеччині. Пропозиція, озвучена представником Християнсько-соціального союзу, викликала гостру критику з боку низки представників федерального уряду. Седер вважає, що обсяг соціальної підтримки для українських переселенців має бути знижено, зокрема через необхідність зменшення навантаження на регіональні бюджети. Утім, […]
Народна депутатка України Анна Скороход 20 серпня зареєструвала у Верховній Раді проєкт постанови №13666, який передбачає зміну адміністративного устрою Донецької, Луганської, Дніпропетровської та Харківської областей. Ініціатива передбачає приєднання неокупованих територій Донбасу до Харківської та Дніпропетровської областей із фактичною ліквідацією обласних державних адміністрацій Донецької та Луганської областей. За словами депутатки, мета постанови — економія коштів на […]
У Лондоні відбулося 30-те засідання Контактної групи з оборони України у форматі “Рамштайн”, за підсумками якого партнери оголосили нові пакети військової допомоги для Збройних сил України. Учасники зустрічі погодили передачу літаків, систем ППО, бронетехніки, боєприпасів та інвестицій у розвиток українського ВПК. Засідання зібрало 15 країн-партнерів, серед яких Німеччина, Велика Британія, Франція, Канада, країни Скандинавії та […]
У місті Медісон, штат Вісконсин, сталася трагедія, що сколихнула громаду США. У приватній неконфесійній християнській школі Abundant Life, де навчаються діти від дитячого садка до старших класів, 15-річна учениця влаштувала стрілянину. За попередніми даними, внаслідок інциденту загинули двоє людей – один із учителів та старшокласник. Обидва постраждалі перебувають у важкому стані. Ще четверо отримали травми […]