Війна за воду і вихід до моря: що стоїть за конфліктом в Африці

Африканський континент знову опинився на межі великого військового конфлікту: кілька африканських держав сформували новий військовий альянс, що загрожує розпалити вогонь протистояння за ресурси, території та стратегічний вплив. Нещодавно Еритрея, Єгипет і Сомалі об’єдналися у так званий Антиефіопський альянс, спрямований проти Ефіопії. На цьому фоні Ефіопія зосереджує бронетехніку біля кордону з Сомалі, отримавши вихід до моря через угоду з невизнаним Сомалілендом. Тим часом Єгипет направив до Сомалі близько 5-10 тисяч солдатів у рамках угоди з місцевою владою, закріплюючи свою присутність на Африканському Розі.

Причини конфлікту зосереджені навколо життєво важливих для обох країн ресурсів: води і виходу до моря. Ніл — основне джерело води для Єгипту, що забезпечує понад 100 мільйонів його мешканців. Але Ефіопія будує на Нілі гігантську греблю “Відродження”, яка обіцяє країні не лише енергетичну незалежність, а й вагомий важіль впливу на Єгипет. Тепер же Ефіопія не тільки завершує греблю, а й отримує нові геостратегічні переваги, уклавши угоду з Сомалілендом і забезпечивши собі вихід до Аденської затоки.

Неофіційний Антиефіопський альянс склався під час зустрічі лідерів Єгипту, Еритреї та Сомалі в столиці Еритреї, Асмарі. Стратегічне розташування цих країн дозволяє створити “защемлену зону” навколо Ефіопії, потенційно ізолюючи її від морських шляхів та обмежуючи доступ до критичних ресурсів. З боку Єгипту особливий інтерес до Африканського Рогу також обумовлений прагненням контролювати рух вод Нілу, оскільки ця ріка є критичним фактором життєзабезпечення країни.

Єгипет і Ефіопія — нові члени БРІКС, глобальної організації, яка нині переживає внутрішні труднощі через посилення впливу її учасників. Ця суперечка може стати першою війною між членами БРІКС, що загрожує ще більше ускладнити взаємини між учасниками блоку. Це також свідчить про виклики, з якими стикаються країни Глобального Півдня у боротьбі за ресурси.

Конфлікт на Африканському Розі важливий не тільки для регіональних держав. Цей район є стратегічним транспортним коридором між Європою та Азією. Об’єднані Арабські Емірати та Туреччина також підтримують інтереси в регіоні, пропонуючи фінансову та військову допомогу відповідним урядам. Зростаючий вплив ОАЕ та Туреччини в Африці посилює роль регіону як геополітичного осередку, що залучає до конфлікту більше міжнародних гравців.

Ситуація в Африці ілюструє перехід світу до нової епохи регіональних союзів, у яких африканські держави формують альянси для вирішення власних питань. Важливою особливістю є відсутність у цьому конфлікті традиційної ролі США, ООН або Китаю, що свідчить про зростаючу політичну автономію Африки в умовах світових зрушень.