Примусовий призов на військову службу завжди був заходом, який уряди по всій Європі неохоче запроваджували. Це не лише не знаходить підтримки серед тих, хто має бути призваним до служби, а також серед їхніх родин, але й відбирає людський капітал з робочої сили будь-якої держави та має серйозні економічні наслідки. У той час, коли наслідки війни Росії проти України починають бути краще зрозумілими, обговорення щодо впровадження або продовження військового обов’язку стає все більш актуальним у країнах Європи, особливо серед членів НАТО.
Хоча Франція припинила призов на військову службу вже у 1996 році після революції, а Німеччина зробила це у 2011 році, протягом останніх місяців політичні лідери обох країн розглядали можливість повторного введення форм військового обов’язку або національної служби.
У багатьох інших країнах Європи традиційно діяв різновид “полегшеного військового обов’язку”. Це означає, що замість фактичного призову на військову службу для всіх чоловіків віком від 18 до 27 років на стандартний строк у 11 місяців, призовом охоплюється лише певний відсоток цієї групи молодих людей. Така практика була звичайною, зокрема, у країнах Північної Європи та Балтії. Однак сучасна форма призову, що діє у цих регіонах, стає менш “полегшеною”, оскільки обсяги військової мобілізації зростають.
Швеція, яка приєдналася до НАТО у березні 2024 року, відмовилася від військового обов’язку у 2010 році, але знову введене у 2018 році, коли країна готувалася до вступу до НАТО. Уряд розширив свої зобов’язання стосовно військової служби до так званої “тотальної військової служби”. Якщо колишня форма призову щорічно залучала лише 4000 молодих людей з потенційного резерву у 400 000, то з січня 2024 року ця кількість має зрости до 100 000 (у тому числі і жінок). Призваним буде запропоновано виконати громадянський обов’язок, який може включати військову службу або потенційно службу у сфері екстреної допомоги. За оцінками, 10% зі 100 000 чоловіків зроблять це неохоче.
Фінляндія, ще одна скандинавська країна, що приєдналася до НАТО, навряд чи зможе подальше розширення своєї системи призову на військову службу. Ця країна зберігає військову службу з часів Другої світової війни та щорічно залучає 27 000 чоловіків. Країни Балтії, як і Фінляндія, межують із Росією (або з московським Калінінградським ексклавом) і нещодавно посилили свою політику призову до армії. Латвія знову запровадила примусову військову службу у січні 2024 року після її скасування у 2006 році. Литва відмовилася від призову до армії у 2008 році, але знову введена у 2016 році після першого російського вторгнення в Україну у 2014 році. Естонія практично завжди зберігала певну форму військової повинності з моменту здобуття незалежності у 1991 році, але останнім часом розширила коло військовозобов’язаних.
Україна зараз, подібно до Великобританії у 1914 році, відчуває нестачу солдатів. У країні триває призов для молодих людей віком від 18 до 26 років, але насправді служити на бойових посадах призивали лише тих, хто старший за 27 років (хоча багато добровольців молодших 27 років також це робили). Щоб замінити тих, хто загинув на війні, і зберегти можливість ротації військ на передовій, Україні потрібен більший резерв військової сили. Проте розширення кадрових ресурсів є проблемою для України, і такий призов не зустрічає підтримки серед громадян. Багато українців вважають систему призову несправедливою та корупційною, бо відчувають, що служити на передовій будуть ті, хто не має грошей і впливу.
Проте ситуація в Україні вимагала змін. Законопроект про зниження віку призову на військову службу до 25 років був внесений до українського парламенту у грудні 2023 року та отримав схвалення парламенту у лютому 2024 року. Президент Зеленський підписав законопроект 2 квітня 2024 року.
Токсичність призову на військову службу також відчувається у Великій Британії. У січні 2024 року керівник британської армії генерал сер Патрік Сандерс закликав до “національної мобілізації”. Він висловив намір створити “цивільну армію”, яку можна було б використати для поповнення регулярної армії. Хоча він не використовував емоційне слово “військовий обов’язок”, інші припускали, що саме це міг мати на увазі, зокрема уряд Великобританії.
У відповідь, представники уряду швидко зробили кроки, щоб спростувати будь-які припущення про те, що призов на військову службу включений до будь-якого порядку денного. Уряд Великобританії досі чітко розуміє токсичність цього слова. Хоча вони усвідомлюють необхідність якоїсь національної служби, але вони більш віддають перевагу тому, щоб сучасний “Кітченер” просив на службу добровольців, аніж змушував когось виконувати яку-небудь форму національної служби проти їхньої волі.
В Ізраїлі проходять масові протести з вимогою відставки уряду Беньяміна Нетаньяху. Учасники протестів, серед яких родичі утримуваних у секторі Газа заручників, вимагають піти на угоду з ХАМАС заради їхнього звільнення, а також відправити у відставку Нетаньягу. Вони звинувачують Нетаньяху в тому, що з політичних цілей він не йде на угоду. У відповідь прихильники Нетаньяху називають […]
Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу рішуче відмовився від укладення угоди щодо звільнення заручників або припинення війни в Смузі Гази, попри значний тиск і масові протести всередині країни. За повідомленням Financial Times, Нетаньягу підкреслив свою готовність не поступатися вимогам ХАМАСу та підтримав довгострокову військову присутність ЦАХАЛу вздовж кордону Гази з Єгиптом, у Філадельфійському коридорі. Нетаньягу наголосив на […]
Президент США Дональд Трамп оголосив про введення нових митних тарифів на імпорт сталі та алюмінію. Згідно з його заявою, з понеділка Сполучені Штати накладуть 25% мито на весь імпорт цих металів, зокрема з Канади та Мексики. Це рішення стало частиною політики Трампа щодо протекціонізму, яку він проводить, намагаючись зберегти конкурентоспроможність американської промисловості. Як повідомляє AP […]
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус анонсував новий масштабний пакет військової допомоги для України. До нього увійде сучасне озброєння, критично важливе для захисту від російських авіаційних та ракетних атак, а також підтримки ЗСУ на фронті. За словами міністра, Україна отримає: 4 зенітні ракетні комплекси IRIS-T, 300 керованих ракет до IRIS-T, 30 ракет до ЗРК Patriot, здатних […]
На італійський острів Лампедуза за останні 30 годин прибули 33 човни з мігрантами, що підвищує рівень турбулентності в іміграційній ситуації. Урядові органи Італії повідомили, що цей приплив налічує понад 1600 осіб. Лише 14 листопада на Лампедузу прибуло 19 човнів із 900 біженцями, а вночі 15 листопада ще 6 човнів доставили майже 400 мігрантів. Лише за […]
У 273 населених пунктах Молдови, включаючи столичний Бельц, 19 листопада відбувається другий тур місцевих виборів. За даними Центральної виборчої комісії (ЦВК), відкрито 609 виборчих дільниць, які працюватимуть з 7:00 до 21:00. Для того, щоб вибори були визнані дійсними, необхідно, щоб участь прийняло не менше 20% виборців. Переможцем буде визнаний кандидат, що отримав найбільше голосів. Однією […]
У пошуках більш екологічних та етичних джерел харчування культивовані м’ясо і риба стали перспективною альтернативою традиційним тваринним продуктам. Все більше вчених звертають увагу на вирощену в лабораторіях рибу, вважаючи її рішенням багатьох сучасних проблем. Окрім екологічних переваг і благополуччя тварин, дослідження показують, що ці морепродукти можуть принести несподівану користь здоров’ю, зокрема для людей з алергією […]
В Ізраїлі вчені виявили найдавніший фізичний доказ раннього схрещування людей і неандертальців. Дослідження скелета п’ятирічної дитини, яка жила 140 000 років тому, показало, що її батьками були Homo sapiens і неандерталець. Останки, ймовірно дівчинки, були знайдені ще 90 років тому у печері Схул на горі Кармель на півночі сучасного Ізраїлю. Завдяки сучасним технологіям, зокрема комп’ютерній […]