Примусовий призов на військову службу завжди був заходом, який уряди по всій Європі неохоче запроваджували. Це не лише не знаходить підтримки серед тих, хто має бути призваним до служби, а також серед їхніх родин, але й відбирає людський капітал з робочої сили будь-якої держави та має серйозні економічні наслідки. У той час, коли наслідки війни Росії проти України починають бути краще зрозумілими, обговорення щодо впровадження або продовження військового обов’язку стає все більш актуальним у країнах Європи, особливо серед членів НАТО.
Хоча Франція припинила призов на військову службу вже у 1996 році після революції, а Німеччина зробила це у 2011 році, протягом останніх місяців політичні лідери обох країн розглядали можливість повторного введення форм військового обов’язку або національної служби.
У багатьох інших країнах Європи традиційно діяв різновид “полегшеного військового обов’язку”. Це означає, що замість фактичного призову на військову службу для всіх чоловіків віком від 18 до 27 років на стандартний строк у 11 місяців, призовом охоплюється лише певний відсоток цієї групи молодих людей. Така практика була звичайною, зокрема, у країнах Північної Європи та Балтії. Однак сучасна форма призову, що діє у цих регіонах, стає менш “полегшеною”, оскільки обсяги військової мобілізації зростають.
Швеція, яка приєдналася до НАТО у березні 2024 року, відмовилася від військового обов’язку у 2010 році, але знову введене у 2018 році, коли країна готувалася до вступу до НАТО. Уряд розширив свої зобов’язання стосовно військової служби до так званої “тотальної військової служби”. Якщо колишня форма призову щорічно залучала лише 4000 молодих людей з потенційного резерву у 400 000, то з січня 2024 року ця кількість має зрости до 100 000 (у тому числі і жінок). Призваним буде запропоновано виконати громадянський обов’язок, який може включати військову службу або потенційно службу у сфері екстреної допомоги. За оцінками, 10% зі 100 000 чоловіків зроблять це неохоче.
Фінляндія, ще одна скандинавська країна, що приєдналася до НАТО, навряд чи зможе подальше розширення своєї системи призову на військову службу. Ця країна зберігає військову службу з часів Другої світової війни та щорічно залучає 27 000 чоловіків. Країни Балтії, як і Фінляндія, межують із Росією (або з московським Калінінградським ексклавом) і нещодавно посилили свою політику призову до армії. Латвія знову запровадила примусову військову службу у січні 2024 року після її скасування у 2006 році. Литва відмовилася від призову до армії у 2008 році, але знову введена у 2016 році після першого російського вторгнення в Україну у 2014 році. Естонія практично завжди зберігала певну форму військової повинності з моменту здобуття незалежності у 1991 році, але останнім часом розширила коло військовозобов’язаних.
Україна зараз, подібно до Великобританії у 1914 році, відчуває нестачу солдатів. У країні триває призов для молодих людей віком від 18 до 26 років, але насправді служити на бойових посадах призивали лише тих, хто старший за 27 років (хоча багато добровольців молодших 27 років також це робили). Щоб замінити тих, хто загинув на війні, і зберегти можливість ротації військ на передовій, Україні потрібен більший резерв військової сили. Проте розширення кадрових ресурсів є проблемою для України, і такий призов не зустрічає підтримки серед громадян. Багато українців вважають систему призову несправедливою та корупційною, бо відчувають, що служити на передовій будуть ті, хто не має грошей і впливу.
Проте ситуація в Україні вимагала змін. Законопроект про зниження віку призову на військову службу до 25 років був внесений до українського парламенту у грудні 2023 року та отримав схвалення парламенту у лютому 2024 року. Президент Зеленський підписав законопроект 2 квітня 2024 року.
Токсичність призову на військову службу також відчувається у Великій Британії. У січні 2024 року керівник британської армії генерал сер Патрік Сандерс закликав до “національної мобілізації”. Він висловив намір створити “цивільну армію”, яку можна було б використати для поповнення регулярної армії. Хоча він не використовував емоційне слово “військовий обов’язок”, інші припускали, що саме це міг мати на увазі, зокрема уряд Великобританії.
У відповідь, представники уряду швидко зробили кроки, щоб спростувати будь-які припущення про те, що призов на військову службу включений до будь-якого порядку денного. Уряд Великобританії досі чітко розуміє токсичність цього слова. Хоча вони усвідомлюють необхідність якоїсь національної служби, але вони більш віддають перевагу тому, щоб сучасний “Кітченер” просив на службу добровольців, аніж змушував когось виконувати яку-небудь форму національної служби проти їхньої волі.
Китайські вчені зробили вражаюче відкриття: на борту космічної станції “Тяньгун” вони виявили новий мікроорганізм — штам бактерії, здатний виживати в екстремальних умовах космосу. Бактерію, яка отримала назву Niallia tiangongensis, виявили під час дослідження мікроорганізмів, зібраних екіпажем місії “Шеньчжоу-15″. Вперше цей штам був виявлений у травні 2023 року на поверхнях модулів станції “Тяньгун”, зразки яких згодом […]
Лідер Китаю Сі Цзіньпін запланував візит до Росії у 2025 році. Про це повідомив посол Росії в Китаї Ігор Моргулов, додавши, що відповідні плани вже активно розробляються. Посол зазначив, що цей візит є важливим двостороннім заходом, і він підкреслив, що Китай і Росія мають спільні інтереси, зокрема у протидії зовнішньому тиску з боку США та […]
Президент України Володимир Зеленський прокоментував пропозицію Росії щодо обміну полоненими у форматі 175 на 175, озвучену під час телефонної розмови президента США Дональда Трампа і диктатора Володимира Путіна. Про це він заявив на брифінгу ввечері 18 березня, передає Укрінформ. Зеленський зазначив, що цей обмін готувався заздалегідь, і він був поінформований про це від Служби безпеки […]
Франція передасть Україні три винищувачі Mirage 2000-5F у січні 2025 року, повідомляє профільне видання Avions Legendaires. Перші літаки мають бути доставлені до 20 січня. Винищувачі були зняті з озброєння французьких Повітряно-космічних сил і модифіковані для виконання більш складних бойових завдань. Загалом Україна може отримати близько 10 таких літаків, що суттєво посилить її військову авіацію. За […]
Державна прикордонна служба України повідомила, що за 630 днів протистояння російським окупантам на західному кордоні країни перетнули 84 000 автомобілів з гуманітарною допомогою. Оформлення такої кількості великих і малих вантажівок велося спільно з інспекторами митної служби. Середньою добовою кількістю є 130 вантажівок, які прибувають в Україну з різноманітними гуманітарними вантажами, головним чином медикаментами, медичним обладнанням, […]
Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) спільно з детективами НАБУ викрили масштабну корупційну схему, яка діяла в системі Укрзалізниці. За даними слідства, під час державних закупівель фарб та лінолеуму для компанії було розкрадено понад 15 мільйонів гривень. Як повідомили у п’ятницю, 27 червня, у САП, йдеться про події 2022–2023 років, коли організатор схеми забезпечив перемогу у тендерах […]
Минулого року на короткий момент здавалося, що кандидатура Урсули фон дер Ляєн на другий термін на посаді президента Європейської комісії може мати проблеми. Під час позапланової поїздки до Ізраїлю в жовтні вона стояла поруч з Біньяміном Нетаньяху та висловлювала беззастережну солідарність у боротьбі країни проти ХАМАС. Її заява була б недоречною в устах президента США чи, власне, […]
Якщо ви шукаєте щось цікаве для вечірнього перегляду або плануєте провести вихідні за серіалами, ось кілька непомічених, але вартих уваги проектів від Netflix. Вони не лише тримають у напрузі, але й не займуть у вас багато часу, адже їх можна подивитися за один-два вечори. “Мадам Сі Джей Вокер” Цей біографічний мінісеріал розповідає про життя Сі […]