Примусовий призов на військову службу завжди був заходом, який уряди по всій Європі неохоче запроваджували. Це не лише не знаходить підтримки серед тих, хто має бути призваним до служби, а також серед їхніх родин, але й відбирає людський капітал з робочої сили будь-якої держави та має серйозні економічні наслідки. У той час, коли наслідки війни Росії проти України починають бути краще зрозумілими, обговорення щодо впровадження або продовження військового обов’язку стає все більш актуальним у країнах Європи, особливо серед членів НАТО.
Хоча Франція припинила призов на військову службу вже у 1996 році після революції, а Німеччина зробила це у 2011 році, протягом останніх місяців політичні лідери обох країн розглядали можливість повторного введення форм військового обов’язку або національної служби.
У багатьох інших країнах Європи традиційно діяв різновид “полегшеного військового обов’язку”. Це означає, що замість фактичного призову на військову службу для всіх чоловіків віком від 18 до 27 років на стандартний строк у 11 місяців, призовом охоплюється лише певний відсоток цієї групи молодих людей. Така практика була звичайною, зокрема, у країнах Північної Європи та Балтії. Однак сучасна форма призову, що діє у цих регіонах, стає менш “полегшеною”, оскільки обсяги військової мобілізації зростають.
Швеція, яка приєдналася до НАТО у березні 2024 року, відмовилася від військового обов’язку у 2010 році, але знову введене у 2018 році, коли країна готувалася до вступу до НАТО. Уряд розширив свої зобов’язання стосовно військової служби до так званої “тотальної військової служби”. Якщо колишня форма призову щорічно залучала лише 4000 молодих людей з потенційного резерву у 400 000, то з січня 2024 року ця кількість має зрости до 100 000 (у тому числі і жінок). Призваним буде запропоновано виконати громадянський обов’язок, який може включати військову службу або потенційно службу у сфері екстреної допомоги. За оцінками, 10% зі 100 000 чоловіків зроблять це неохоче.
Фінляндія, ще одна скандинавська країна, що приєдналася до НАТО, навряд чи зможе подальше розширення своєї системи призову на військову службу. Ця країна зберігає військову службу з часів Другої світової війни та щорічно залучає 27 000 чоловіків. Країни Балтії, як і Фінляндія, межують із Росією (або з московським Калінінградським ексклавом) і нещодавно посилили свою політику призову до армії. Латвія знову запровадила примусову військову службу у січні 2024 року після її скасування у 2006 році. Литва відмовилася від призову до армії у 2008 році, але знову введена у 2016 році після першого російського вторгнення в Україну у 2014 році. Естонія практично завжди зберігала певну форму військової повинності з моменту здобуття незалежності у 1991 році, але останнім часом розширила коло військовозобов’язаних.
Україна зараз, подібно до Великобританії у 1914 році, відчуває нестачу солдатів. У країні триває призов для молодих людей віком від 18 до 26 років, але насправді служити на бойових посадах призивали лише тих, хто старший за 27 років (хоча багато добровольців молодших 27 років також це робили). Щоб замінити тих, хто загинув на війні, і зберегти можливість ротації військ на передовій, Україні потрібен більший резерв військової сили. Проте розширення кадрових ресурсів є проблемою для України, і такий призов не зустрічає підтримки серед громадян. Багато українців вважають систему призову несправедливою та корупційною, бо відчувають, що служити на передовій будуть ті, хто не має грошей і впливу.
Проте ситуація в Україні вимагала змін. Законопроект про зниження віку призову на військову службу до 25 років був внесений до українського парламенту у грудні 2023 року та отримав схвалення парламенту у лютому 2024 року. Президент Зеленський підписав законопроект 2 квітня 2024 року.
Токсичність призову на військову службу також відчувається у Великій Британії. У січні 2024 року керівник британської армії генерал сер Патрік Сандерс закликав до “національної мобілізації”. Він висловив намір створити “цивільну армію”, яку можна було б використати для поповнення регулярної армії. Хоча він не використовував емоційне слово “військовий обов’язок”, інші припускали, що саме це міг мати на увазі, зокрема уряд Великобританії.
У відповідь, представники уряду швидко зробили кроки, щоб спростувати будь-які припущення про те, що призов на військову службу включений до будь-якого порядку денного. Уряд Великобританії досі чітко розуміє токсичність цього слова. Хоча вони усвідомлюють необхідність якоїсь національної служби, але вони більш віддають перевагу тому, щоб сучасний “Кітченер” просив на службу добровольців, аніж змушував когось виконувати яку-небудь форму національної служби проти їхньої волі.
Ситуація на Близькому Сході стала ще більш напруженою після вбивства Ісмаїла Ханії, глави політичного крила ХАМАС. Це стало темою обговорення між президентом США Джо Байденом і прем’єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньяху під час телефонної розмови. За інформацією New York Times, Байден висловив серйозне занепокоєння тим, що ліквідація Ханії відбулася у невідповідний момент і може призвести до […]
Підписання мирної угоди між Демократичною Республікою Конго та Руандою у Білому домі 30 червня привернуло увагу світових ЗМІ не лише через історичне значення події, а й через несподіваний комплімент президента США Дональда Трампа африканській журналістці Харіані Верас. Журналістка, яка понад десять років висвітлює події в Білому домі і прибула на церемонію з Конго, розповіла про […]
Президент Росії Володимир Путін під час своєї щорічної пресконференції 19 грудня заявив про нібито готовність Росії до переговорів і компромісів щодо завершення війни в Україні. “Політика — це мистецтво компромісу. Ми завжди говорили, що готові і до переговорів, і до компромісів. Просто “противна сторона” відмовилась від переговорів. А ми завжди до цього готові. А результатом […]
Президент Польщі Анджей Дуда підписав закон, який закріплює 11 липня як Національний день пам’яті поляків, загиблих, за офіційною версією Варшави, внаслідок “геноциду, вчиненого українськими націоналістами під час Другої світової війни”. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на сайт президента Польщі. У підписаному документі йдеться про відповідальність Організації українських націоналістів і Української повстанської армії за масові […]
Фінляндія готує до затвердження черговий пакет військової допомоги для України на суму 143 мільйони євро. Це вже 29-й пакет з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Про це 23 червня повідомили в Міністерстві оборони Фінляндії. Згідно з офіційною заявою, пакет нині перебуває на завершальній стадії погодження і потребує затвердження фінським урядом та […]
Туреччина готується реалізувати нові заходи безпеки для іноземців, що в’їжджають в країну. Як повідомляє газета Sabah з посиланням на голову МВС Туреччини Алі Єрлікая, відтепер при в’їзді в країну відбудеться зняття відбитків пальців у новоприбулих, аналогічно до практики в США та Великій Британії. Згідно з інформацією, яка з’явилася у публікації, нововведення є частиною масштабної реформи, […]
За інформацією, отриманою від ЗМІ, кандидати на ключові посади в Європейському Союзі (ЄС) майже узгоджені. Ця новина стала предметом широкого інтересу, оскільки процес відбору керівників в ЄС вважається важливим для подальшого розвитку та функціонування Союзу. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн вступить на другий термін як президент Європейської комісії. Незважаючи на різні чутки про те, […]
Адміністрація президента США Дональда Трампа оголосила про новий раунд жорсткої торгової політики. У центрі уваги опинилися дві великі економіки Глобального Півдня — Бразилія та Індія. 30 липня Трамп підписав указ про запровадження нових тарифів на імпорт з Бразилії та висловив жорсткі попередження Індії через її геополітичну позицію. Зокрема, президент США заявив, що Індія буде змушена […]