Вчені дослідили, що золото дурнів, або пірит, прискорює глобальне потепління

Золото дурнів, або пірит, які часто плутають з істинним золотом, виявилися не лише безцінним для видобувачів, а й серйозною загрозою для навколишнього середовища. Останні дослідження, проведені в Канадських Скелястих горах, показали, що вивітрювання порід, що створює пірит, прискорюється зі зростанням температури, викликаючи потужний зворотний зв’язок, сприяє збільшенню викидів вуглекислого газу в атмосферу.

Вивітрювання таких порід, як пірит, відомих як золото дурнів, виділяє вуглекислий газ. Завдяки вивітрюванню викиди вуглекислого газу з басейну річки Маккензі в Канаді можуть подвоїтися до 2100 року, що еквівалентно половині поточних річних викидів авіаційної промисловості країни, як показало нове дослідження, опубліковане в журналі Science Advances.

Сульфідні мінерали, такі як пірит, вступають у реакцію з киснем та іншими мінералами, виділяючи сульфат і вуглекислий газ. Оскільки потепління призводить до танення арктичної вічної мерзлоти, дедалі більше порід вивітрюються, створюючи позитивний зворотний зв’язок у викидах. Вчені вважають, що викиди вуглекислого газу прискорюються в міру потепління регіону.

Вчені досі не знають, чи є природні чинники уповільнення в цій петлі зворотного зв’язку клімату, але краще розуміння того, як змінюватимуться темпи вивітрювання і викиди вуглекислого газу у відповідь на підвищення температури і зміни навколишнього середовища, має вирішальне значення для прогнозування майбутнього потепління.

Вчені вивчили записи про концентрацію сульфатів, а вони, як і вуглекислий газ, є продуктом вивітрювання сульфідів, і відповідні температури з 23 місць у басейні річки Маккензі, найбільшої в Канаді.

Учені виявили, що кількість сульфату швидко збільшувалася зі зростанням температури. За останні 60 років температура зросла на 2,3 градуса Цельсія, а вивітрювання сульфідів — на 45%. Ці хімічні реакції відбуваються найшвидше в гірських районах, де скелі руйнуються водою, і найповільніше в низинних регіонах, де торф утворює захисний шар між скелями та повітрям, кажуть учені.

Поки що точні масштаби проблеми невідомі. Вважається, що сульфідні породи існують по всій Арктиці, включно з Канадськими Скелястими горами, Шпіцбергеном і Гренландією, але їхні концентрації залишаються недостатньо вивченими. Крім того, можуть бути й інші чинники, як-от менше танення вічної мерзлоти або більше утворення ґрунту, які можуть уповільнити вивітрювання.

Подібні процеси, як кажуть учені, відбуваються не лише в Арктиці. Вони посилюються в інших місцях, де породи були оголені через вирубку лісів і зміни землекористування, наприклад, в Альпах.

Хоча цикл зворотного зв’язку вивітрювання є важливим джерелом викидів в атмосферу в досліджуваному регіоні, це, ймовірно, менша проблема, ніж викиди метану і вуглекислого газу через танення вічної мерзлоти, кажуть учені.

Пірит або золото дурнів, як показало одне з досліджень, виявився ціннішим металом, ніж вважалося. У покладах піриту в США було виявлено літій — один із найцінніших на сьогоднішній день хімічних елементів.