Запровадження механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM) у Європейському Союзі може стати одним із найсерйозніших викликів для української промисловості вже у 2026 році. Про це заявив керівник Проєктного офісу генерального директора Групи Метінвест Олександр Водовіз під час конференції «Україна та світ попереду 2026», організованої NV та The Economist у Києві.
За його словами, повномасштабна війна кардинально змінила можливості української промисловості. Якщо до 2022 року Метінвест був найбільшим приватним інвестором країни та щороку спрямовував близько одного мільярда доларів на модернізацію виробництва, то нині компанія змушена працювати в режимі виживання. Внаслідок бойових дій група втратила підприємства в Маріуполі, а чисельність персоналу скоротилася зі 120 тисяч до 50 тисяч працівників. Понад 11 тисяч співробітників компанії пройшли через лави Збройних сил України.
На цьому тлі запровадження екологічного мита CBAM становить серйозну загрозу для експорту та економіки загалом. Механізм, який має запрацювати для України з 2026 року, зобов’язує імпортерів сталі та інших енергоємних товарів сплачувати додатковий вуглецевий податок залежно від рівня викидів. Для української металургії це означає додаткові витрати у розмірі 50–100 євро на кожну тонну сталі, що фактично позбавляє її конкурентоспроможності на європейському ринку — ключовому для українських виробників. Олександр Водовіз застеріг, що без зміни підходів ЄС CBAM може призвести до різкого скорочення експорту, зупинки виробництв і втрати робочих місць у галузі, яка забезпечує до 10% валового внутрішнього продукту та критично важливі валютні надходження. Частина металургійних підприємств розташована за кількадесят кілометрів від лінії фронту, і будь-яке додаткове фінансове навантаження може стати для них фатальним. Водночас компанія намагається адаптуватися до нових умов і розглядає можливість інвестування у виробництво HBI — низьковуглецевого продукту, який може мати попит на європейському ринку. Однак реалізація таких проєктів потребує мільярдних інвестицій і довгострокових гарантій безпеки, яких український бізнес у воєнний час не має.
Ситуацію ускладнює й гостра кадрова криза. Мобілізація, міграція молоді та зупинка роботи освітніх закладів у промислових регіонах призвели до безпрецедентного дефіциту кваліфікованих фахівців. За словами Водовіза, будівництво нової доменної печі потребує кількох тисяч спеціалістів, яких сьогодні в Україні просто немає. Не менш актуальним залишається питання енергетичної стійкості. Регулярні обстріли енергетичної інфраструктури призводять до вимушених зупинок комбінатів і багатомільйонних збитків. У відповідь на ці ризики компанія розвиває власну генерацію, зокрема сонячні та вітрові проєкти, резервні системи та локальні енергетичні рішення, щоб зменшити залежність від централізованого енергопостачання.
Раніше в Єврокомісії заявляли, що не передбачили винятків для України в межах CBAM, вважаючи його вплив на українську економіку мінімальним. Водночас ці оцінки не враховують реальної ролі українських експортерів, адже Україна є найбільшим постачальником CBAM-товарів до ЄС за фізичними обсягами, які забезпечують близько 2% ВВП країни.
Крім того, 81% українського експорту сталі припадає саме на Європейський Союз. Тому запровадження CBAM без перехідних механізмів або винятків може різко знизити конкурентоспроможність української металургії, яка формує 7,2% валового внутрішнього продукту України.
Президент Володимир Зеленський вирішив не підписувати ухвалений Верховною Радою законопроєкт, який стосується відповідальності за незаконне користування лісами та заготівлю деревини. Закон, який журналісти охрестили “законом про дрова”, викликав суспільне обурення через можливість значних штрафів і навіть позбавлення волі за зберігання або збут деревини без відповідних документів. Інформацію про це повідомив радник президента України Дмитро Литвин, […]
За інформацією наших джерел, на завтрашній сесії Київради оголосять про те, що керівником фракції УДАР стане Мирослава Смирнова. “Палатний починає готуватися до виборів і розставляє своїх людей, тож призначення близької до нього Мирослави Смірнової главою фракції виглядає логічно” – повідомляє джерело. Нагадаємо, нещодавно з посади голови фракції УДАР в Київраді пішов Дмитро Білоцерковець, через конфлікт […]
У стінах Білого дому відбулася гучна суперечка між міністром фінансів США Скоттом Бессентом та мільярдером Ілоном Маском — інцидент, який не лише привернув увагу американських ЗМІ, але й став резонансною подією у політичних кулуарах Вашингтона. Про подію 17 квітня повідомило видання Axios, посилаючись на двох очевидців. Суперечка між двома впливовими фігурами розгорілася просто в холі […]
У НАТО шукають способи запобігти можливому загостренню кризи навколо Гренландії на тлі заяв президента США Дональда Трампа. В Альянсі розглядають варіант запуску спеціальної спільної місії на острові, яка могла б знизити напругу та заспокоїти Вашингтон. Про це у четвер, 8 січня, повідомило видання NOS з посиланням на джерела. Цього тижня Дональд Трамп знову заявив про […]
Швеція знову дозволила видобуток урану, скасувавши заборону, що діяла з 2018 року. Відповідне рішення ухвалив парламент країни, і зміни набудуть чинності з 1 січня 2026 року. Про це повідомляє Sweden Herald. За скасування заборони проголосували урядові партії разом зі Шведськими демократами, тоді як опозиція виступила проти. Прибічники нововведення наголошують: якщо країна планує розвивати ядерну енергетику, […]
На президентських виборах у Польщі перемогу здобув кандидат від консервативної партії “Право і справедливість”, голова Інституту національної пам’яті Кароль Навроцький. За офіційними даними Державної виборчої комісії, він отримав 50,89% голосів, випередивши мера Варшави Рафала Тшасковського на 1,78%. Загальна різниця у кількості голосів склала близько 369 тисяч, при цьому Навроцького підтримали понад 10,6 мільйона виборців. Спочатку […]
Кількість країн і організацій, які підтвердили свою участь у Глобальному саміті миру у Швейцарії, скоротилася з 93 до 78. Про це повідомляє “Радіо Свобода”, на умовах анонімності цитуючи кількох дипломатів з країн ЄС, знайомих із перебігом підготовки до заходу. Співрозмовники не називали країни, які передумали їхати на зустріч. Але один з них не виключив, що список […]
Президентка Мексики Клаудія Шейнбаум виступила з критикою щодо рішення США перейменувати Мексиканську затоку на Американську. Заява була зроблена у відповідь на укази президента Дональда Трампа, підписані ним після інавгурації. Шейнбаум наголосила, що для Мексики і для всього світу цей регіон залишатиметься Мексиканською затокою. “Це питання не лише географічне, але й символічне. Для нас і всього […]