У М’янмі обирають парламент попри бойові дії та критику міжнародної спільноти

У М’янмі в неділю розпочалися перші загальні парламентські вибори після захоплення влади військовими 1 лютого 2021 року. Під час голосування обиратимуть депутатів двох палат Асамблеї Союзу, а також регіональних законодавчих органів. Про це повідомляє Reuters із посиланням на Укрінформ.

Через триваючий у країні громадянський конфлікт виборчий процес організовано лише у 265 із 330 районів. Голосування проходитиме у три етапи — 28 грудня, 11 та 25 січня наступного року, залежно від регіону проживання виборців.

У виборах беруть участь понад п’ять тисяч кандидатів від 57 політичних партій. Шість із них змагаються на загальнонаціональному рівні, решта представлені в окремих регіонах або штатах. Асамблея Союзу налічує 664 депутатські місця, з яких 440 припадають на нижню палату, а 224 — на верхню. Водночас, відповідно до конституції 2008 року, 25 відсотків місць у парламенті зарезервовано за представниками збройних сил. Після завершення виборчого процесу новообраний парламент має зібратися протягом 90 днів. Депутати оберуть керівників обох палат та президента країни, який згодом сформує уряд. Терміни завершення підрахунку голосів і оголошення офіційних результатів наразі не визначені. Попередні парламентські вибори в М’янмі відбулися в листопаді 2020 року. Тоді перемогу здобула лівоцентристська партія «Національна ліга за демократію», яка перебувала при владі з 2015 року на чолі з лауреаткою Нобелівської премії миру Аун Сан Су Чжі. Після оголошення результатів військові заявили про масштабні фальсифікації та, посилаючись на положення конституції, усунули цивільний уряд. Відтоді в країні триває збройне протистояння між військовими та етнічними угрупованнями в окремих штатах. За даними ООН, унаслідок конфлікту понад 3,6 мільйона людей стали внутрішньо переміщеними особами.

Військова хунта, яка перебуває при владі, заявляє про намір провести справедливі вибори з метою політичного врегулювання конфлікту. Водночас Управління ООН з прав людини, західні держави та правозахисні організації критикують виборчий процес, вказуючи на атмосферу насильства, репресій і участь у виборах переважно політичних сил, лояльних до військових.