Трамп, Зеленський і новий раунд перемовин. Що чекати від зустрічі в Білому домі?

13 жовтня 2025 року виявився переломним днем для міжнародної дипломатії: під час саміту в Шарм-ель-Шейху було підписано угоду про припинення вогню в Секторі Гази, а її підготовчі кроки здійснювалися ще до офіційного підписання. Це дипломатичне досягнення стало важливою перемогою для президента США Дональда Трампа і, за оцінками спостерігачів, додало йому мандата для подальших миротворчих ініціатив, зокрема щодо України.

Упродовж 11–12 жовтня між президентом США та президентом України Володимиром Зеленським відбулися дві телефонні розмови, що стали підґрунтям для подальшого прискорення переговорного процесу. За інформацією, під час цих контактів було узгоджено візит президента Зеленського до Вашингтона на 17 жовтня. Одночасно до США вирушила делегація від України на чолі з прем’єркою Юлією Свириденко, керівником Офісу Президента Андрієм Єрмаком і секретарем РНБО Рустемом Умеровим. Візит має на меті обговорення постачань засобів ППО, далекобійної зброї, співпраці в енергетиці та підготовку зустрічі президентів.

Експерти очікують, що зустріч у Білому домі може започаткувати новий етап переговорної активності щодо припинення російсько‑української війни. Найбільш імовірний сценарій — паралельні переговори США з Україною та з Росією, а також можливі контакти між Трампом і Путіним, які можуть залишитися телефонними або перейти в очну зустріч. Ідея тристороннього саміту США—Україна—Росія залишається теоретичною, але не виключеною. Найскладнішим питанням у будь‑яких переговорах лишається предмет домовленостей і їхні умови. У публічному дискурсі Кремль посилається на якісь домовленості, нібито досягнуті в Анкориджі, але жодних офіційних і погоджених сторонами документів тоді не оприлюднено. За повідомленнями, пропозиції, які нібито надходили з російського боку, включають виведення українських сил із частин Донеччини та Луганщини в обмін на припинення вогню — варіанти, неприйнятні для України. Без участі Києва і без гарантій виконання таких домовленостей говорити про сталий мир неможливо. Американська сторона вже раніше пропонувала варіанти мирних планів (зокрема спроби у квітні з планом Кіта Келлога), які не були підтримані Росією, а в окремих пунктах викликали застереження в України та європейських партнерів — насамперед щодо питання статусу Криму. Якщо ж з’явиться мирна ініціатива від Трампа, її сприйняття буде іншого рівня через політичний вага цього лідера; водночас і до США можуть звертати тиск як Росія, так і Україна щодо окремих формулювань та механізмів реалізації.

Автори аналізів наголошують на позитивних уроках угоди по Газі, де першочерговим кроком стало припинення вогню, а вже потім — розгляд складніших політичних питань. За їхніми словами, для України принципово важливо наполягати на такому ж підході: спочатку — режим тиші й гарантії безпеки, потім — поступова робота над комплексними політичними рішеннями. Паралельно українські дипломати мають прагнути нейтралізувати потенційні ризики у запропонованих американцями чи іншими посередниками формулюваннях.

Отже, тиждень України у Вашингтоні та активні контакти з адміністрацією США створюють можливість для нового раунду обговорень щодо припинення війни. Проте успіх цього процесу залежатиме від погодження базових принципів між трьома сторонами, гарантій реалізації домовленостей і чіткого плану поетапної імплементації, що враховуватиме як безпекові, так і територіально‑політичні аспекти конфлікту.