Ситуація з Іраном: переговори Трампа і Нетаньягу призвели до воєнних дій

Менше ніж за дві доби до старту масштабної військової операції Сполучених Штатів і Ізраїлю проти Ірану відбулася важлива телефонна розмова між Дональдом Трампом і Біньяміном Нетаньягу. Ця бесіда, за повідомленнями Reuters, могла суттєво вплинути на остаточне рішення про проведення військового удару.

У ході розмови лідери обговорювали можливість ліквідації іранського верховного лідера Алі Хаменеї. Нетаньягу наголошував на унікальному шансі завдати "обезголовлюючого" удару по іранському керівництву, і за відомостями джерел, саме це стало одним із факторів, які підштовхнули Вашингтон до активних дій. Бесіда відбулася за 48 годин до початку ударів, і обидва політики були поінформовані про заплановану зустріч Хаменеї з його найближчим оточенням у Тегерані, що дало їм "вікно можливостей" для здійснення ліквідації.

Зважаючи на нову інформацію про зміну часу зустрічі, рішення Трампа і Нетаньягу вимагало термінових дій. Прем'єр Ізраїлю переконував Трампа, що подібна можливість може більше не повторитися. Він також підкреслював попередні загрози з боку Ірану, зокрема ймовірні спроби організувати замах на Трампа під час його участі в президентських виборах 2024 року. На момент обговорення американський президент вже схвалив ідею військової операції, але остаточні терміни та параметри ще потрібно було уточнити.

Співрозмовники вказують, що сукупність розвідувальних даних і позиція Нетаньягу стали каталізатором для початку операції, яка отримала назву "Епічна лють". Удари почалися вранці 28 лютого, і того ж дня Трамп оголосив про загибель Хаменеї. Офіційні представники Білого дому зазначили, що метою операції було знищення військової і ракетної інфраструктури Ірану, а також запобігання розвитку ядерної програми.

Нетаньягу публічно спростував звинувачення в тому, що Ізраїль втягнув США у війну, підкресливши, що остаточне рішення ухвалив виключно Трамп. Американський президент також не раз стверджував, що наказ про удар був його особистим рішенням. Передумови для початку операції формувалися протягом декількох місяців, і після безрезультатних переговорів щодо іранської ядерної програми у 2024 році, Вашингтон почав розглядати силовий сценарій.

Перший етап атак було здійснено в червні, коли союзницькі сили завдали ударів по ядерних і ракетних об'єктах Ірану. Згодом обговорювалася друга хвиля операції, яка зосереджувалася на ліквідації вищого керівництва країни. Хоча Ізраїль спочатку планував діяти самостійно, згодом досягнута координація з США стала більш активною.

Серед додаткових чинників, що вплинули на рішення Трампа, слід відзначити масові протести в Ірані та успішну операцію американських сил проти Ніколаса Мадуро у Венесуелі, що продемонструвало ефективність військових дій з мінімальними втратами.

Незважаючи на сподівання деяких американських чиновників на можливі політичні зміни в Тегерані після загибелі Хаменеї, розвідка вважала, що влада може перейти до більш жорстокого наступника. В результаті новим верховним лідером Ірану став його син Моджтаба Хаменеї. Після початку військової операції Іран здійснив удари у відповідь по американських об’єктах та союзниках у регіоні, що призвело до значних людських втрат і серйозних економічних наслідків, включаючи зростання цін на нафту.

Також варто зазначити, що Трамп ухвалив рішення відкласти удари по енергетичній інфраструктурі Ірану на п’ять днів, посилаючись на "продуктивні" переговори. У результаті ринок нафти зреагував різким зниженням цін. Водночас в Ірані заперечили факти переговорів і зазначили, що слова Трампа є спробою виграти час і вплинути на енергетичні ринки, наголосивши, що протистояння триває.