Штучний інтелект на полі бою, як Китай виривається вперед у військових технологіях

Військові технології нового тисячоліття стрімко змінюються під впливом штучного інтелекту, алгоритми якого стають дедалі автономнішими й здатними ухвалювати рішення без участі людини. Саме такі системи проривають сучасний захист не завдяки складності, а завдяки масовості. На цьому тлі постає питання: на якому етапі гонки військового ШІ перебувають Сполучені Штати Америки та Китай, і хто з них готовий пожертвувати безпекою заради технологічної переваги.

Китай активно вдосконалює рої безпілотників і системи штучного інтелекту, що керують ними, щораз частіше відходячи від принципів безпеки та людського контролю. Про це йдеться у статті Гаррісона Касса для порталу The National Interest, яку переклав Фокус. Автор аналізує розвиток американських і китайських ШІ-технологій у сфері бойових дронів та пояснює, чи здатен Китай обійти США.

Протистояння між США і Китаєм у галузі штучного інтелекту перетворюється на нову гонку озброєнь, яка викликає занепокоєння світової спільноти. Китай розвиває ШІ у середовищі, де цивільний та військовий сектор тісно інтегровані, а етичні, правові та соціальні обмеження фактично відсутні. Натомість Сполучені Штати інвестують у військові ШІ-системи, намагаючись не втратити стратегічну перевагу, проте зберігаючи суворі стандарти контролю. Китай робить ставку на автономні дрони та рої, які мають нівелювати переваги США в авіації, флоті та глобальній військовій інфраструктурі. Вивчаючи досвід війни в Україні та атаки хуситів у Червоному морі, Пекін дійшов висновку, що великі й дорогі платформи можуть бути ефективно нейтралізовані масовими дешевими БПЛА. Уже в 2017 році компанія CETC провела випробування рою зі 119 автономних дронів-камікадзе, запущених з вантажівки. Протягом наступних років Китай продовжив масштабні експерименти, багато з яких залишаються засекреченими. Дрони цієї системи не залежать від одного оператора — вони взаємодіють між собою, планують маршрут у реальному часі, розпізнають цілі та навчаються під час виконання завдань.

Паралельно Китай, як і США, працює над концепцією “вірних ведених” — великих безпілотників, які супроводжують винищувачі J-20 у бойових операціях. Такі платформи можуть проводити розвідку, створювати перешкоди та брати на себе найризикованіші удари, захищаючи дорогі пілотовані літаки. Аналогічну концепцію розробляють у США — автономний літак CCA, що працюватиме разом із винищувачем нового покоління NGAD. У 2025 році Китай представив Jiu Tian SS-UAV — величезний “материнський корабель” для запуску роїв дронів у повітрі, що викликало питання, чому США досі не мають аналогів. На морі Пекін також рухається вперед, впроваджуючи безекіпажні надводні кораблі JARI USV та автономний підводний апарат HSU-001. Наслідки цих інвестицій потенційно змінюють правила війни. Рої дронів здатні подавити оборону просто кількістю: системи ППО, розраховані на десяток цілей, не впораються з сотнями апаратів. Авіабази можуть бути виведені з ладу дешевими БПЛА, а дорогі винищувачі ризикують стати неефективними проти масових дронів-камікадзе.

Найбільш тривожним фактором експерти називають те, що Китай не запроваджує таких обмежень на використання автономної летальної зброї, як США. Американці наполягають на присутності людини, яка ухвалює фінальне рішення про застосування сили. Пекін же віддає пріоритет швидкості та автономності, створюючи агресивно налаштовані системи з мінімальним контролем.

Чи зможуть США відповісти на це, не жертвуючи власними стандартами безпеки — питання, на яке наразі немає однозначної відповіді.