Що означають законопроєкти, які схвалила Палата представників Конгресу США

У суботу Палата представників Конгресу США, яку контролюють республіканці, схвалила законопроєкт про можливість конфіскації активів РФ на користь України та розширення санкцій проти Росії.

Законопроєкт ухвалили разом із трьома іншими законопроєктами про іноземну допомогу, у тому числі – Україні.

Незвичайний пакет на загальну суму в 95 млрд доларів США розбитий на чотири окремі законопроєкти, які містять як саму допомогу, так і заборону на соцмережевий додаток TikTok, який, як підозрюють у Вашингтоні, перебуває під впливом Китаю, введення санкцій проти Ірану та Росії, а також передачу російських конфіскованих активів Україні.

“Це не ідеальний закон, це не той закон, який ми написали б, якби республіканці керували й Палатою представників, і Сенатом, і Білим домом, — заявив спікер Палати представників республіканець Майк Джонсон напередодні голосування. – Але це – найкращий варіант, який ми можемо отримати у пропонованих обставинах, щоб виконати ці справді важливі зобов’язання”.

Тепер розповідаємо, які ще рішення ухвалила Палата представників. Усе це ще має затвердити Сенат (очікують, що це відбудеться протягом наступного тижня) і потім підписати президент Джо Байден.

Конфіскація активів РФ на користь України

Головна мета законопроєкту про санкції – “потужні заходи та політика для протидії Ірану, Китаю та Росії”.

За проєкт проголосували 360 конгресменів, проти висловились 58.

У частині, яка стосується України, передбачена можливість конфіскації на користь України суверенних активів РФ та розширення антиросійських санкцій.

Зокрема, президенту США надають повноваження застосувати процедуру конфіскації суверенних активів з подальшою передачею відповідних коштів до спеціальних фондів – Compensation Fund, Ukraine Support Fund.

При цьому, президент може узгоджувати алгоритм передачі Україні конфіскованих російських активів з державами Групи семи, ЄС, Австралією та іншими партнерами США.

Заходи проти Росії у тому числі передбачають:

Введення додаткових санкцій проти російських олігархів.
Введення санкцій проти передачі Росії іранських та китайських технологій у сфері БПЛА, які можуть використовуватися у війні з Україною.
Затвердження закону про передачу заморожених російських активів Україні.

Загалом, вартість російських активів за кордоном оцінюють у 300 млрд доларів США. З них лише 6 млрд перебувають власне у Сполучених Штатах. Більшість цих коштів знаходиться у Франції, Німеччині та Бельгії.

Законопроєкт також включає санкційні заходи проти Ірану:

Введення санкцій проти портів, суден і нафтопереробних заводів, які торгують іранською нафтою, щоб завадити Тегерану отримувати десятки мільярдів доларів на рік від експорту нафти в Китай.
Запровадження санкцій проти всіх, хто так чи інакше бере участь у купівлі, продажу чи виробництві іранських ракет і дронів.
Вимагати від виконавчої влади повної реалізації санкцій щодо вищих посадових осіб Ірану.
Накласти санкції на всіх, хто підтримує “ХАМАС, Палестинський ісламський джихад та інші палестинські терористичні групи”.
Не дати Ірану отримати доступ до американських технологій для виробництва ракет і дронів.

Законодавчі заходи проти Китаю:

Змусити продати TikTok (під загрозою заборони застосування в американських аппсторах).
Захистити особисті дані американських громадян від Китаю.
Запровадити додаткові санкції.

Ізраїль: 26,4 млрд доларів США

Загальне призначення допомоги – “Допомогти Ізраїлю захиститися від Ірану та його довірених осіб, а також відшкодувати кошти, витрачені США на військові операції у відповідь на нещодавні події”. Під останніми мається на увазі напад Ірану на Ізраїль та участь США у знищенні ракет та БПЛА.

З цієї суми 14 млрд піде власне Ізраїлю, а 9 млрд – на гуманітарну допомогу в регіоні.

Ізраїль має використати отримані кошти для поповнення боєприпасів для систем протиракетної оборони “Залізний купол” та “Праща Давида”, а також на нові озброєння, які, за словами його влади, можуть знадобитися як у найближчій, так і в довгостроковій перспективі.

Йдеться насамперед про ракети для систем ППО, які Ізраїль використовував для перехоплення ракет, що запускали бойовики угруповання ХАМАС із сектору Газа за останні пів року.

Щоправда, зараз ці запуски практично зійшли нанівець, оскільки ЦАХАЛ контролює майже всю територію сектору Газа, але Ізраїль каже, що йому необхідно поповнити запаси, щоб бути готовим до майбутніх нападів, у тому числі до перехоплення ракет, які запускає проіранське угруповання “Хезболла” з території Лівану.

Цікавий момент полягає в тому, що в законі окремо прописано заборону на фінансування Агентства ООН з надання допомоги палестинським біженцям (БАПОР).

Ізраїль заявив, що його співробітники брали участь у нападі ХАМАС 7 жовтня, керівництво Агентства зазначило, що, отримавши докази, вжило негайних заходів, але адміністрація Байдена все одно ухвалила рішення припинити фінансування БАПОР.

За цей законопроєкт проголосували 366 членів Палати представників, 58 були проти.

Індо-Тихоокеанський регіон: 8,12 млрд доларів США

Загальна мета допомоги: “Продовжувати зусилля щодо протидії комуністичному Китаю та забезпечити його стримування в регіоні”.

Приблизно половина цієї суми виділяється на іноземне військове фінансування Тайваню та надання допомоги у зміцненні оборони. Остання виділяється як Тайваню, так і іншим партнерам США в регіоні.

Відповідно до “Закону про відносини з Тайванем”, Вашингтон юридично зобов’язаний надавати острову зброю для самозахисту. Щорічно Тайвань отримує від США озброєння на мільйони доларів.

Тільки минулого року Джо Байден підписав виділення Тайваню кредиту на суму, що перевищує 80 млн доларів США для купівлі американських озброєнь.

Китай незмінно висловлював невдоволення цими діями Сполучених Штатів, посилаючись на те, що Тайвань є частиною Китаю.

Понад 3 млрд доларів виділяють на розвиток інфраструктури для підводних човнів, зокрема інвестиції на будівництво сухих доків.

Швидше за все (хоча про це прямо і не йдеться) ця сума виділена в рамках партнерства з регіональної безпеки AUKUS, куди входять Сполучені Штати, Велика Британія та Австралія.

У статутних документах, зокрема, йдеться про те, що США та Британія допоможуть Австралії у придбанні атомних підводних човнів.

Офіційно AUKUS був створений не для того, щоб протистояти Китаю, але більшість аналітиків вважають, що підводні човни є важливою частиною стратегії стримування військово-морської експансії Пекіна.

Законопроєкт ухвалили 385 голосами проти 34, демократів серед тих, хто голосував було більше, ніж республіканців.

Спільні військово-морські навчання Китаю, Ірану та Росії

Чому тікток разом із санкціями та допомогою?

Чимало експертів і журналістів вже неодноразово запитували: як так вийшло, що законопроєкт про примусовий продаж тіктока опинився у пакеті іноземної допомоги, який нарешті ухвалила Палата представників?

Кореспондент BBC у Північній Америці Ентоні Зуркер вважає, що це зробили для того, щоб “підсолодити пігулку” тим консервативно налаштованим конгресменам, які виступали проти допомоги Україні, але за приборкання Китаю.

Одночасно це й спосіб тиску на Сенат, який ось уже два місяці не схвалює затверджений більшістю Палати представників закон, який зобов’язує китайську компанію ByteDance або продати тікток, або піти з американського ринку.

Включивши положення про тікток до спільного пакету допомоги, налаштовані проти Китаю конгресмени забезпечили його проходження через Сенат, оскільки ті сенатори, які хочуть якнайшвидше допомогти Україні та Ізраїлю, будуть змушені “проковтнути” й заборону на тікток.