Розкол у ЄС через російські активи, не всі підтримують кредит для Києва

Ініціативу Європейського союзу щодо так званого «репараційного кредиту» у розмірі 210 мільярдів євро із заморожених активів Росії для фінансування допомоги Україні підтримують далеко не всі країни ЄС. Низка держав уже висловили сумніви та закликали шукати альтернативні механізми, не використовуючи російські кошти.

Як повідомляє Euractiv, кілька країн підтримали позицію Бельгії, яка виступає проти реалізації схеми репараційного кредиту. Водночас глава європейської дипломатії Кая Каллас заявила, що саме цей варіант вважається найбільш переконливим і над ним триває активна робота. За її словами, досягти домовленості стає дедалі складніше, однак переговори тривають.

Каллас зазначила, що лідери ЄС мають ще кілька днів, аби переконати Бельгію підтримати кредит до вирішального саміту Європейської ради, запланованого на 18 грудня. Ключова роль Бельгії зумовлена тим, що саме в Брюсселі розташований депозитарій цінних паперів Euroclear, який контролює переважну більшість із 210 мільярдів євро заморожених російських активів. Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер неодноразово закликав ЄС замість цього випустити спільне боргове зобов’язання, забезпечене довгостроковим бюджетом Євросоюзу. Він називає механізм репараційного кредиту фундаментально неправильним і таким, що несе значні юридичні та фінансові ризики.

12 грудня Бельгія разом з Італією, Болгарією та Мальтою оприлюднила спільну заяву, у якій закликала розглянути альтернативні варіанти фінансування, включно з випуском спільного боргу. Пізніше цю позицію підтримали Чехія та Угорщина, прем’єр-міністр якої Віктор Орбан активно виступає проти використання російських активів. Не підтримує ініціативу і словацький прем’єр Роберт Фіцо, який заявив, що не голосуватиме за використання заморожених російських коштів для фінансування військових витрат України. Кая Каллас наголошує, що альтернативні способи фінансування Києва фактично не працюють. За даними Європейської комісії, Україна може зіткнутися з браком коштів уже у квітні наступного року, а у 2026–2027 роках загальний дефіцит бюджетного та військового фінансування може сягнути 135 мільярдів євро. З юридичної точки зору, випуск спільного боргового зобов’язання потребує одностайної згоди всіх 27 країн-членів ЄС. Натомість репараційний кредит може бути схвалений кваліфікованою більшістю — щонайменше 15 державами, які представляють не менше 65% населення Євросоюзу.

Попри технічну можливість реалізації цієї схеми, Каллас визнала, що без підтримки Бельгії політично просунути рішення буде надзвичайно складно. Раніше уряди країн ЄС оголосили про початок процесу довгострокової заморозки активів Центрального банку Росії. Водночас США закликали окремі європейські держави заблокувати рішення про використання російських коштів для покриття економічних і військових потреб України та виступили за їхнє повернення Росії.