Росія створює стратегічний резерв і готується до тривалої війни

З липня по 15 вересня 2025 року майже 292 тисячі осіб підписали контракт із Міністерством оборони Росії. За інформацією інсайдера, який регулярно повідомляє про кадрові зміни в російському військовому керівництві, така активна мобілізація вказує на те, що Володимир Путін не має наміру завершувати війну проти України. Навпаки, він продовжує нарощувати ресурси і може готуватися до подальшої ескалації, включно з конфліктом проти НАТО.

За словами джерела, яке цитує Інститут вивчення війни (ISW), з липня Росія в середньому набирає близько 7900 контрактників на тиждень, або 31 600 на місяць. Частина з них поповнює стратегічний резерв — формування якого стало можливим через певне зниження втрат на фронті. Водночас втрати залишаються високими: за даними Генштабу ЗСУ, з січня по липень РФ втрачала від 32 до 48 тисяч осіб щомісяця. У серпні ці втрати зменшилися до 29 тисяч, а в першій половині вересня склали приблизно 13 тисяч. Це період, коли вперше за довгий час кількість новобранців перевищила втрати.

На думку аналітиків ISW, це зниження втрат і порівняно стабільний темп просування дозволяє російському керівництву накопичувати резерви і змінювати тактику на фронті. Зокрема, замість масштабних атак Росія все частіше застосовує тактику малих піхотних груп і просочування через слабкі місця в обороні. Такий підхід дозволяє проводити операції з меншими втратами і водночас зберігати бойовий потенціал для подальших дій. Рішення створити стратегічний резерв сигналізує про те, що Путін не розглядає варіант завершення війни дипломатичним шляхом. Кремль, імовірно, готується до довгострокового протистояння не лише з Україною, а й із Заходом. ISW також зазначає, що Москва все більше уваги приділяє підготовці до потенційного конфлікту з НАТО. Зокрема, розширюються військово-патріотичні програми для молоді, що може бути частиною довгострокової мобілізаційної стратегії. У цьому контексті варто звернути увагу на дедалі частіші інциденти у повітряному просторі країн НАТО. Так, 21 вересня ВПС Німеччини повідомили про перехоплення розвідувального літака Іл-20М, який летів без плану польоту та без радіозв’язку над Балтійським морем. А 19 вересня три російські винищувачі МіГ-31 наблизилися до повітряного простору Естонії поблизу Таллінна, що змусило італійські F-35 піднятися на перехоплення.

Ці дії вказують на те, що Росія не лише не знижує активність на українському фронті, а й поступово нарощує потенціал для ширшого військового конфлікту. Накопичення стратегічного резерву, зміна тактики та агресивна поведінка у повітряному просторі країн-членів НАТО — усе це свідчить про довгострокову воєнну стратегію Кремля, яка не передбачає швидкого завершення війни.