Навіщо в Україні планують створити клуб білих платників податків

Український парламент розглядає проєкт змін до Податкового кодексу, що передбачає створення спеціального реєстру платників податків з високим рівнем дотримання податкового законодавства. Проте, експерти висловлюють сумніви стосовно того, чи можна очікувати значних економічних досягнень завдяки цій ініціативі.

Згідно з поданим проєктом закону №11084 від 13 березня 2024 року, у випадку прийняття змін до податкового законодавства буде утворено список платників податків, які відзначаються високим рівнем добровільного виконання податкових обов’язків. Юридичні особи на загальній системі оподаткування та фізичні особи-підприємці, які сплачують єдиний податок третьої групи, можуть потрапити до цього переліку за певних умов.

Згідно з поясненням Андрія Шабельнікова, керуючого партнера АО “EvrikaLaw” та голови Комітету НААУ з питань інвестиційної діяльності та приватизації, сам процес включення до цього реєстру здійснюватимуть податкові органи без залучення третіх осіб. Звернення платників податків до податкових органів щодо включення до реєстру чи оскарження невключення не передбачено.

Партнерка юридичної компанії EXPATPRO, Тетяна Ященко, підкреслює, що такий реєстр може стати причиною ризиків щодо можливих зловживань та корупції, оскільки треті особи не матимуть можливості контролювати процес включення до нього.

Слід відзначити, що перелік платників буде оновлюватися кожного кварталу і діятиме до тих пір, поки платник зберігатиме високий рівень дотримання податкових норм. Ці спеціальні правила будуть діяти і під час воєнного стану та до кінця року, у якому він буде скасований або припинений.

Ексклюзивні VIP-зали, комфортні лаунж-зони та особистий менеджер – це лише деякі з переваг, які уряд пропонує спеціальній категорії платників податків. Однак, чи зможе кожен потрапити до цього елітного “білого” клубу?

Старший партнер, адвокат від Адвокатського об’єднання “ДЕГА Партнерз” Ігор Дерев’янко порівнює цей підхід із послугами преміум-банкінгу, де клієнтам, які платять абонентську плату, надаються різноманітні привілеї, включаючи обслуговування без черги у VIP-залі та доступ до лаунж-зони аеропортів, а також особистого менеджера, готового надати консультації та вирішити будь-які питання клієнта.

Проте не будь-який платник має шанс стати членом такого “білого” клубу. Лише ті, хто відповідають певним критеріям, автоматично можуть скористатися “преміум-сервісом” від податкової. Це може бути кроком у поліпшенні комунікації між податковою системою та бізнесом, але важливо, щоб інші платники, які не потрапляють у цю категорію, не опинилися в “сірій” зоні через недостатність певних критеріїв.

Існує ризик людського втручання, який може призвести до випадкового включення або виключення платників зі списків “білих” клієнтів. Крім того, не всі критерії орієнтовані на дотримання податкового законодавства, що може створити додаткові труднощі.

Проєкт також передбачає обов’язок взаємодії платників з високим рівнем добровільного виконання податкових обов’язків із комплаєнс-менеджерами, які відповідають за дотримання податкового законодавства та запобігання корупції. Однак, не зовсім зрозуміло, який вплив матимуть їхні консультації у випадку порушень.

Отже, хоча такий “білий” клуб може полегшити співпрацю з податковою, його ефективність і вплив на економіку залишаються предметом обговорення.

“Згідно з Тетяною Ященко, законопроект не є прозорим, створює нерівні умови для великих та малих підприємців, і накладає непотрібне навантаження на податкові органи, а також потребує додаткового фінансування на комплаєнс-менеджерів та експертів для створення та оновлення пропонованого реєстру,” – зазначила вона.

Відповідно, правові експерти сподіваються, що парламент розгляне відповідні поправки до законопроекту, які вирівняють вимоги до всіх платників податків. Таке балансування має забезпечити всім однакові умови для включення до “VIP-клубу” податкової системи. Враховуючи можливі перспективи, отримання такого статусу у майбутньому може мати розширений перелік пільг та послуг, а також слугувати базою даних для прийняття інших стратегічних рішень.