У січні 2025 року сталася несподівана зупинка програм з вилучення та знищення озброєнь, що фінансуються урядом США. Це стало продовженням низки різких змін у політиці, пов’язаній зі зброєю, які почалися з вступом Дональда Трампа на посаду президента у 2017 році. Зупинка стала результатом указу президента про переоцінку та реорганізацію іноземної допомоги, що викликала значну стурбованість серед гуманітарних організацій, які займаються розмінуванням.
Американське Управління Держдепартаменту, яке фінансує міжнародні програми з розмінування, надіслало електронний лист до організацій з проханням припинити операції з очищення від вибухонебезпечних боєприпасів. Вказівка припинити діяльність базується на новій стратегії, яка зосереджена на максимізації національних інтересів США. Це сталося після того, як державний секретар Марко Рубіо заявив, що припинення іноземної допомоги є важливим кроком у забезпеченні безпеки та процвітання Сполучених Штатів. Однак цей крок став предметом суперечок, зокрема через його вплив на глобальну гуманітарну безпеку, зокрема в контексті земель, що забруднені мінами після конфліктів. Одним із важливих аспектів програми з розмінування є відновлення сільськогосподарських угідь у постраждалих регіонах, таких як Україна, Шрі-Ланка та В’єтнам. Це допомагає забезпечити продовольчу безпеку та сприяє стабільності в таких країнах, які страждають від наслідків війни та конфліктів. Програма знищення боєприпасів також сприяє поверненню біженців та внутрішньо переміщених осіб до своїх домівок. В Україні, де війна з Росією залишила величезні території, покриті мінами та вибухонебезпечними боєприпасами, ця програма має особливу важливість. У звітах Держдепартаменту підкреслюється, що очищення земель від мін є передумовою для відновлення сільського господарства та відродження економіки країни.
Зміна підходу до міжнародної політики США з озброєнь є частиною більш широкої тенденції, що почалася з адміністрації Трампа. Один із ключових моментів — скасування політики щодо касетних бомб, яка діяла в США до 2020 року. Після цього уряд Трампа дозволив використання касетної зброї в деяких випадках, включаючи передачу застарілих ракет ATACMS з касетними боєголовками Україні. У свою чергу, адміністрація Байдена також змінила курс на використання нестійких протипіхотних мін у 2024 році, що спровокувало нові суперечки. Наслідки зупинки програм з розмінування для гуманітарних організацій залишаються незрозумілими. Програму розмінування підтримували багато країн і організацій, і припинення допомоги може серйозно ускладнити відновлення постраждалих територій, а також негативно вплинути на продовольчу безпеку у світі. У звітах також зазначається, що США, незважаючи на зміни в політиці, залишаються основним донором міжнародних зусиль зі знищення боєприпасів. Від 1993 року вони надали понад 5,1 мільярда доларів для допомоги понад 125 країнам у розмінуванні та знищенні вибухонебезпечних матеріалів.
Зупинка програм із розмінування і вилучення боєприпасів є частиною ширшої політичної трансформації в США, що включає зміну підходу до іноземної допомоги та зовнішньої політики загалом. Це може мати серйозні наслідки для гуманітарних ініціатив, зокрема в країнах, постраждалих від війни, де розмінування є життєво важливим для відновлення та стабільності.
Президент України Володимир Зеленський прокоментував переговори з міністром фінансів США Скотом Бессентом щодо майбутньої угоди про ресурси, підкресливши, що Україна не буде під тиском і буде домагатися вигідних умов для обох сторін. Зі слів Зеленського, США мають забезпечити технології та робочі місця, а Україна готова надати свої надра для взаємовигідної співпраці. “Я вважаю, проблеми Бессента […]
Президент США Дональд Трамп зробив гучну заяву щодо ескалації конфлікту між Ізраїлем та Іраном. Виступаючи перед журналістами 20 червня, американський лідер наголосив, що буде “дуже важко” вимагати від Ізраїлю припинити атаки на Іран, оскільки Ізраїль демонструє військові успіхи. “Це трохи складніше зробити, ніж якщо хтось програє. Але ми готові, бажаємо та можемо. І ми розмовляли […]
В Україні молоді люди віком від 17 до 30 років можуть вступати до вищих військових навчальних закладів. Прийом ведеться як для тих, хто має повну загальну середню, професійну чи фахову передвищу освіту, так і для осіб з вищою освітою. Процес зарахування нових курсантів ґрунтується на результатах вступних іспитів, зокрема Національного мультипредметного тесту.
Як зазначають фахівці територіальних...
Ожиріння та серцево-судинні захворювання — дві серйозні загрози сучасного здоров’я, і, як показало нове дослідження, різке коливання ваги може бути не менш небезпечним, ніж сама зайва вага. Вчені з Університету Англія Раскін проаналізували дані 8297 учасників з Великої Британії за 14 років і з’ясували, що як набір, так і втрата більше 10 кг значно підвищують […]
Україна поки не планує найближчим часом змінювати основну курсоутворювальну валюту з долара США на євро, проте активно вивчає таку можливість на перспективу. Про це повідомив заступник голови Національного банку України Сергій Ніколайчук в інтерв’ю Forbes. За його словами, сьогодні долар є ключовою валютою для зовнішньоекономічних розрахунків та показників, якими оперує НБУ. Проте з огляду на […]
Україна та Польща продовжують співпрацю, спрямовану на вирішення чутливих історичних питань, зокрема Волинської трагедії. Президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск обговорили цю тему під час спільної пресконференції у Варшаві 15 січня, наголошуючи на важливості взаємної поваги, діалогу та співчуття. Прем’єр Польщі Дональд Туск заявив, що не дозволить використовувати тему Волинської трагедії у […]
На фоні сумнівної ініціативи голови Нацбанку Андрія Пишного, щодо перейменування “копійок” на “шаг” під час війни, журналісти УНІАН випустили велику редакційну статтю, щодо ймовірно підробленого диплому Пишного. Нагадаємо, Андрій Пишний виступив фактичним ініціатором перейменування “копійки в шаг” попри військовий стан та системні проблеми в українській економіці, що викликало спротив серед професійних фінансистів. Зокрема, Національна комісія […]
Відомий інвестор і фінансист Воррен Баффет, засновник інвестиційної компанії Berkshire Hathaway, нещодавно здивував ринок рішучими діями — продажем акцій найбільших американських компаній напередодні президентських виборів у США 2024 року. Заяви та дії Баффета завжди привертають увагу інвесторів і можуть свідчити про очікувані зміни або ризики в економіці. Пропонуємо вважати, що можна спонукати легендарного інвестора до […]