З моменту появи ядерної зброї в середині 20 століття кардинально змінився підхід до архітектурного планування великих міст. Архітектори і проектувальники стали зважати не тільки на комфорт та транспорт, але і на безпеку населення у випадку глобального військового конфлікту. Таким чином, підземні системи транспорту почали розглядатися як можливі бомбосховища.
Першим вагомим кроком у цій новій епосі стало оголошення Радянським Союзом про наявність ядерної зброї у 1950 році. Водночас перше ядерне випробування відбулося на Семипалатинському полігоні 29 серпня 1949 року з потужністю близько 22 кілотонн, що відповідало американській бомбі, скинутій на Нагасакі в часи Другої світової війни. З утвердженням ядерної загрози між двома наддержавами розпочалася гонка озброєнь, що вплинула на військову стратегію, орієнтуючи її на підготовку до ядерного конфлікту.
У 1950-60-х роках, враховуючи ці загрози, метро в багатьох радянських містах зводили з можливістю використання підземних станцій як укриттів. В Київському метрополітені, зокрема, розташовані станції на глибині від 50 до понад 100 метрів, що забезпечує надійний захист від вибухових хвиль і радіаційного впливу. Товща ґрунту, що розташована зверху, суттєво послаблює дію вибуху.
Особливою увагою користується станція "Арсенальна", яка розташована на глибині понад 100 метрів, що робить її однією з найглибших у світі. Інженери того часу врахували стратегічну важливість розташування станції поряд з ключовими урядовими установами. Додатково, на багатьох станціях метро встановлені герметичні затвори, які запобігають потраплянню зараженого повітря.
Станція "Шулявська" також забезпечена глибоким заляганням — близько 90 метрів, і була створена в умовах військових загроз Холодної війни. Її конструкція здатна частково поглинати енергію вибуху. Станція "Вокзальна", хоч і розташована на глибині близько 40 метрів, завдяки своїм бетонним конструкціям також виконує функцію укриття.
Варто зазначити, що, незважаючи на всі переваги, київське метро не здатне повністю захистити від ядерної загрози. Безпека залежить від ряду чинників, таких як потужність вибуху та відстань до епіцентру. Найбільшу загрозу становить ударна хвиля, яка може зруйнувати будівлі. Підземні споруди здатні значно послабити її вплив.
Крім того, небезпека радіаційних опадів після вибуху є критичною. Піднімання пилу й уламків у повітря може призвести до їх радіоактивного забруднення. Однак підземні станції, завдяки товщі ґрунту і бетонним конструкціям, можуть знижувати рівень радіації навколо.
Київський метрополітен, за оцінками, може прийняти сотні тисяч людей у разі надзвичайних ситуацій. Під час повітряних тривог тисячі мешканців столиці вже використовують станції як укриття, проводячи там години або ночі під час загроз. Проте слід враховувати, що більшість станцій не мають автономних систем життєзабезпечення, запасів води і їжі на тривалий термін.
Таким чином, в умовах надзвичайної ситуації, метро може стати тимчасовим притулком, що забезпечить людям порятунок у найнебезпечніші моменти після вибуху.
У ніч на 27 квітня сталися масштабні атаки безпілотників на об’єкти в Росії, включаючи два нафтопереробні заводи, бітумний завод і військовий аеродром. За даними Міністерства оборони РФ, було збито 66 дронів. Цю інформацію поширили місцеві ЗМІ та Telegram-канали. Міненерго України повідомило про удари по нафтопереробних заводах “Слов’янськ-ЕКО” та Ільському НПЗ, бітумному заводу, а також інших […]
У Космічному центрі імені Кеннеді на мисі Канаверал у США 98-метрову ракету Space Launch System перемістили на стартовий майданчик 36B. Саме ця ракета вперше за понад пів століття відправить астронавтів у політ до Місяця, хоча висадки на його поверхню в межах цієї місії не передбачено. Транспортування ракети з приміщення для складання тривало майже 12 годин. […]
Президент України Володимир Зеленський пояснив, чому українська сторона погодилася на пропозицію США про 30-денне припинення вогню. За його словами, цей крок був здійснений для того, щоб не підігрувати російським твердженням про “небажання миру” з боку України. Зеленський наголосив, що Україна не має жодних ілюзій щодо того, що Росія буде дотримуватися домовленостей, але вважає за необхідне […]
Михайло Саакашвілі, колишній президент Грузії, який наразі утримується в тбіліському ув’язненні, дав ексклюзивне письмове інтерв’ю для телеканалу DW. Політик, відповідаючи на запитання англійською мовою, висловив свою точку зору на складну геополітичну ситуацію в регіоні, назвавши себе частиною глобального конфлікту.
У своїх заявах Саакашвілі акцентував на кількох важливих аспектах. Він визначив...
Міністерство закордонних справ України закликало прочан-хасидів, які планують приїхати до Умані на святкування Рош га-Шана, врахувати відсутність гарантій повноцінної безпеки іноземним громадянам через триваючу агресію Росії. Про це йдеться у заяві пресслужби МЗС від 17 вересня. У відомстві наголосили, що в Україні діє режим воєнного стану, який передбачає додаткові обмеження: комендантську годину, посилене патрулювання, заборону […]
Промислова компанія «Інтерпайп», один з найбільших споживачів електроенергії в Україні, висловила незадоволення рішенням Національної комісії з державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) підвищити тариф НЕК «Укренерго» на передачу електроенергії на 29,8% з 1 січня 2025 року. У компанії заявили, що це рішення призведе до значного збільшення собівартості їхньої продукції, зниження завантаження потужностей […]
Рішення ухвалив парламент з подачі прем’єра Фіцо, повідомляє Politico. Фіцо заявляє, що “ця установа значною мірою сприяла порушенню прав людини”. Опозиція звинувачує прем’єра в тому, що він скасував антикорупційну прокуратуру через те, що вона вела справи проти його соратників. У ЄС же заявили про “порушення принципів верховенства права” у Словаччині та погрожують заморозити виплати країні […]
Державний департамент США схвалив продаж двох пакетів озброєння та послуг для України на загальну суму понад 329 мільйонів доларів. Про це 29 серпня повідомило Агентство оборонного співробітництва та безпеки (DSCA), яке передало Конгресу сертифікацію цього рішення. Перший пакет на суму 179,1 мільйона доларів передбачає підтримку експлуатації систем протиповітряної оборони Patriot. Україна отримає запасні частини, обладнання […]