“Листи” Богдана Хмельницького, як закінчиться війна і привид Гітлера. Що Путін розповів в інтерв’ю Такеру

Це перше таке інтерв’ю російського президента із західним журналістом з моменту повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року.

Такер Карлсон неодноразово із симпатією відгукувався про Путіна. Його політичні погляди поділяють багато консервативно налаштованих американців, незадоволених багатомільярдною американською підтримкою України.

Водночас Карлсон не приховує своєї антипатії до президента України Зеленського, називав його диктатором і висловлювався про нього дуже неприємно.

Журналіст обіцяв у своєму інтерв’ю з Путіним розплющити американцям очі на правду, яку від них нібито ретельно приховують.

Щоправда, Путін не сказав нічого нового.

Черговий екскурс в історію

У своєму пафосному прев’ю до інтерв’ю Такер Карлсон стверджував, що більшість американців не мають уявлення, чому Путін напав на Україну.

Це досить дивно з огляду на те, що найбільші американські телеканали — як CNN, так і Fox News — неодноразово транслювали виступи російського президента про “демілітаризацію” та “денацифікацію” України.

Тепер американцям — як до цього неодноразово росіянам — випала нагода ґрунтовно розібратися в цьому питанні: 23 хвилини з двох годин інтерв’ю Володимир Путін, зрадівши, що Карлсон має історичну освіту, витратив на екскурс в історію Росії та України.

У своїй довгій промові Путін розповідав про поляків, а потім взагалі показав Карлсону якісь архівні документи з копіями листів Богдана Хмельницького — “щоб ви не подумали, що я щось вигадую”, додав російський президент.

Далі у глядачів з’явилася можливість прослухати історію Русі, період правління Катерини ІІ — і аж до наших часів.

Володимир Путін, розмірковуючи про війну в Україні, яку він почав, любить посилатися на історію, зокрема, на період Петра I. Західні політики неодноразово зазначали, що Путін у контексті російсько-української війни хоче поводитись як політик минулого, готовий силою перекроювати кордони – саме так вирішували зовнішньополітичні конфлікти за Петра І.

Видання Financial Times намагалося відновити хроніку подій, що передували початку війни Росії проти України — тоді одне з джерел пояснило журналістам: “У нього [Путіна] три радники — Іван Грозний, Петро І та Катерина Велика”. Путін вірить, що увійде в історію як Петро, додало джерело.

Цілей поки що не досягли

За майже два роки, які триває розв’язана Путіним війна, навіть американці, яким Такер Карлсон зібрався розплющити очі на правду, неодноразово чули головні тези, які російський президент намагався донести до цього інтерв’ю.

Головна з них — це те, що нібито не Росія розпочала війну в Україні, Росія лише намагається закінчити війну, яку розпочали без неї. Традиційно, за версією Путіна, все почалося з Майдану.

“Чому переворот? Чому жертви? Чому загроза Криму? Чому розпочали операцію на Донбасі? Цього я не розумію”, — повторював Путін, додаючи, що до цих подій причетне ЦРУ.

Після цього він знову повернувся до болючого для нього питання про НАТО.

“Ми ніколи не погоджувалися на розширення НАТО, на те, що Україна буде в НАТО. Ми не погоджувалися на наявність військових без НАТО там без обговорення з нами. Десятиліттями ми казали: не робіть це, не робіть те”, — журився Путін.

А далі, на його думку, тригером стала відмова України виконувати Мінські угоди.

Від самого початку Москва і Київ по-різному трактували те, що написано у Мінських угодах. А Володимиру Зеленському вони взагалі дісталися у спадок від попередника — Петра Порошенка, який був готовий підписати їх на тлі поразок української армії на Донбасі. Оточення Зеленського давало зрозуміти, що у тому вигляді, в якому ці угоди були підписані, їх виконати складно, якщо взагалі можливо, тому їх потрібно міняти. Але Росія була категорично проти цих змін.

Москва називала конфлікт внутрішньоукраїнським, тоді як для Києва було зрозуміло, що на Донбасі конфліктують Україна і Росія.

Путін також заявив, що Росія була готова до повернення Донбасу до складу України.

“Я щиро вважав, що якщо все-таки вдасться умовити тих людей, які на Донбасі живуть, – їх треба було ще умовити повернутися до рамок української державності, – то поступово, поступово рани загояться”, – сказав Путін.

Але, за його словами, у Києві хотіли владнати питання за допомогою військової сили. За словами російського президента, нинішню війну розпочала Україна, “вісім років бомбивши Донбас”, а не Росія.

І таким чином, на думку Володимира Путіна, історія привела дві країни до 24 лютого 2022 року.

Чи досягли ви своєї мети, запитав у президента Карлсон?

“Ні, ми ще не досягли своєї мети, бо одна з них — денацифікація. Це означає заборону всіх видів неонацистських рухів. Ви кажете, що Гітлер мертвий уже багато років, 80 років, але його приклад живе. Живі люди, що винищували євреїв, росіян і поляків. І президент, нинішній президент сьогоднішньої України аплодує йому в канадському парламенті, аплодує стоячи”, — відповідає Путін.

Карлсон уважно слухав аргументи Путіна про “денацифікацію”, але жодного разу не запитав російського президента про бомбардування лікарні й театру Маріуполя, про удар по торговельному центру в Кременчуці, про тіла мирних жителів на вулицях Бучі, про вивезення дітей і цивільних з окупованих територій.

“Справа не в лідері”

Лише кілька разів у розмові Карлсона й Путіна спливало ім’я Джо Байдена.

Російський президент сказав, що навіть не пам’ятає, коли востаннє розмовляв з Баденом, — це було до початку війни. Не вдаючись в деталі, Путін заявив: “Я йому тоді сказав: я переконаний, що ви робите помилку історичного масштабу, підтримуючи все, що відбувається там, в Україні, і відштовхуючи Росію”.

Карлсон, який ніколи не приховував, що підтримує Дональда Трампа, запитав у Путіна, чи готовий він буде відновити діалог із США, якщо зміниться господар Овального кабінету.

Справа не в конкретній людині, відповів Путін і почав пригадувати американських президентів, з якими у нього склалися добрі відносини, наприклад, Джорджа Буша-молодшого та Дональда Трампа. Зрештою, вся справа в настроях еліт, які поки що не розуміють, що світ неминуче змінюється, сказав Путін.

Дональд Трамп неодноразово демонстрував доброзичливе ставлення до Путіна, а нещодавно й поготів заявив, що може покласти край війні в Україні за 24 години. Щоправда, не сказав, яким чином.

Враховуючи ці, на перший погляд, малопомітні посилання на внутрішню політику США, дивно, що ні Путін, ні Карлсон не зачепили улюблену ними обома тему “традиційних цінностей”, як очікували багато аналітиків.

Ця повістка близька не лише Володимиру Путіну, а й електорату Дональда Трампа, який насамперед є аудиторією Такера Карлсона.

“Краще домовитися”

Чому немає мирних переговорів, які могли б покласти край конфлікту, запитує Такер Карлсон.

Путін вважає, що в усьому винен Володимир Зеленський, який випустив декрет про заборону переговорів із Росією. Щоправда, якщо бути точнішим, указ, підписаний Зеленським, не містить заборон — лише констатацію неможливості проводити переговори — і не з Росією, а з її президентом Володимиром Путіним.

Путін заочно порадив Зеленському скасувати цей указ, і все.

“Ми ж не відмовлялися ніколи від переговорів. Ми весь час чуємо: чи готова Росія, чи готова? Та ми не відмовлялися! Вони ж [Україна] публічно відмовилися. Ну що ж, нехай скасовує свій декрет і вступає у переговори. Ми ніколи не відмовлялися”, — повторював він.

Путін також заявив, що, якби не Вашингтон і британський прем’єр Борис Джонсон, які, на його думку, завадили укласти “Стамбульську угоду”, війна вже давно закінчилася б.

Потім Путін фактично звернувся до американців: “Чи потрібен США цей конфлікт? Навіщо? Це за тисячі миль від вашої національної території. У вас є інші проблеми: проблеми на кордоні, проблеми з міграцією, проблеми з національним боргом — понад 33 трильйони доларів. Вам немає чим зайнятися? Хіба не краще було б домовитися з Росією? Домовитися, розуміючи ситуацію, яка складається на цей день, розуміючи, що Росія до кінця боротиметься за свої інтереси, — і повернутися до здорового глузду, почати поважати нашу країну та її інтереси та шукати рішення. Мені здається, це набагато розумніше і раціональніше”.

“Все це було б смішно, якби не було так сумно”, – сказав Путін, говорячи про відносини Росії, України та Заходу.

“Ця нескінченна мобілізація в Україні, істерика, внутрішні проблеми, все це… Рано чи пізно все одно ми домовимось”.

“Варіанти є, було б бажання”, – сказав Путін, додавши, що Москва готова до діалогу, не уточнивши, однак, на яких умовах.

“Ви ж нас обдурили”

Володимир Путін заявив американському журналісту, що ще на початку 2000-х, ставши президентом РФ, він намагався налагодити відносини із Заходом і навіть запитав свого часу президента Клінтона, чи можливо для Росії приєднатися до НАТО.

За словами Путіна, він отримав відмову. “Якби він сказав “так”, розпочався б процес зближення, і зрештою це могло б відбутися, якби ми побачили щире бажання партнерів зробити це. Але цим не закінчилося”, – сказав Путін.

“Росія очікувала, що її візьмуть до братньої родини “цивілізованих народів”, нічого подібного не сталося. Ви ж нас обдурили – я коли кажу “ви”, не вас особисто маю на увазі, звісно, а Сполучені Штати, – обіцяли, що не буде розширення НАТО на схід, але це сталося п’ять разів, п’ять хвиль розширення”, – сказав Путін Такеру Карлсону.

Відповідаючи на запитання Карлсона про те, чи нападе Росія на Польщу, Путін заявив, що це станеться лише тоді, коли Польща нападе на Росію. “У нас немає жодних інтересів ні в Польщі, ні в Латвії – ніде. Навіщо нам це? У нас просто немає жодних інтересів”, – запевнив президент.