Китай та Тайвань на межі військового протистояння

23 травня Китай розпочав військові навчання “Спільний меч – 2024A” навколо Тайваню, лише через три дні після того, як президентом Тайваню став Лай Чін-те, якого Пекін називає “сепаратистом”.

Навчаннями керує командування Східного військового округу Народно-визвольної армії Китаю (НВАК), у зоні відповідальності якого знаходяться Тайванська протока і Тайвань із прилеглими островами. “Навчання є суворим покаранням за сепаратистські акти сил “незалежності Тайваню” та застереженням від втручання і провокацій з боку зовнішніх сил”, – йдеться у повідомленні китайського військового командування.

Навчання проводилися в Тайванській протоці, а також на півночі, півдні і сході Тайваню. Пекін залучив понад 60 літаків і майже 30 кораблів.

Командування Народно-визвольної армії Китаю заявило, що військові навчання біля острова Тайвань тривали запланований період часу.

Для Лай Чін-те, який щойно вступив на посаду президента Тайваню, це стане першим реальним випробуванням у складних взаємостосунках з КНР.

Лай Чін-те викликає особисту неприязнь Пекіна як “небезпечний сепаратист” за відстоювання суверенітету і особливої ідентичності Тайваню. Пекін засудив інавгураційну промову Чін-те, в якій він заявив, що обидві сторони Тайванської протоки “не підпорядковуються одна одній”. Офіційний Пекін сприйняв це як декларацію про дві окремі держави.

Міністерство оборони Тайваню відправило морські, повітряні і наземні сили у відповідь на китайські навчання і висловило жаль з приводу “таких ірраціональних провокацій і дій, які підривають регіональний мир і стабільність”.

Загострення стосунків між Китаєм і Тайванем, на мою думку, не призведе до прямого військового протистояння, оскільки КНР тяжіє переважно до економічної блокади острова.

Варто зазначити, що Тайвань, як Китайська республіка, є однією з держав-співзасновниць ООН. Лише в 1970-х роках “Китайську республіку” замінили на “Китайську народну республіку” – комуністичний режим.

Китайську республіку Тайвань визнають 15 країн світу. Для встановлення дипломатичних стосунків з КНР потрібно або розірвати стосунки з Тайванем, або взагалі не піднімати питання його визнання на міжнародній арені.

Обидві “республіки” – Тайвань і КНР – визнають території одна одної як тимчасово окуповані і залишають за собою право їх “звільнення”.

Правляча Комуністична партія Китаю заявляє, що Тайвань є частиною її території і обіцяє вирішити питання військовим шляхом, якщо це буде необхідно.

Своєю чергою США сповідують ідею “одна держава – дві політичні системи”. Тобто одна держава – Китай, дипломатичні стосунки з яким США встановили у 1979 році, але при цьому існують дві політичні системи, що дає можливість функціонувати Тайваню.

Нагадаємо, що під час візиту на Тайвань Ненсі Пелосі виник гострий політичний момент. Росія тоді закликала до початку третьої світової війни, але Китай радше вдалося до економічних, а не військових дій проти Тайваню. Для США й країн Заходу ця ситуація не відсунула на другий план війну в Україні, на що розраховували у Кремлі.

Візит Пелосі підвищив шанси правлячої демократичної партії Тайваню перемогти на парламентських виборах і підвищив ставки щодо міжнародного визнання цієї країни.

У подібних ситуаціях з запланованими візитами лідерів Франції і Литви Китай також погрожував військовою агресією, але цього не сталося. Хоча у КНР є досвід військових ескалацій 1995-1996 років, коли порти Тайваню були піддані ракетним обстрілам з території КНР.

Китай швидше вдасться до варіанту економічної блокади Тайваню, яка наразі й відбувається.

Підтвердженням цього є факт часткового припинення торгівлі з Тайванем. Зокрема, Головне митне управління КНР призупинило імпорт цитрусових, філе скумбрії та охолоджених риб-шабель з острова. Також заблоковано постачання піску з материкового Китаю на Тайвань.

Загострення ситуації довкола Тайваню дає можливість чинному лідеру КНР Сі Цзіньпіну продемонструвати свою рішучість на тлі підсумків візиту у КНР російського диктатора Путіна.

Російський диктатор продовжує грати на підвищення ставок, демонструючи світовій спільноті ефективність, на його думку, гри м’язами у різних точках земної кулі.