Корупційні схеми на впровадженні шкільної програми “Захист України” за участі Оксена Лісового, Інни Совсун та Олени Шиян

Уроки Захисту України від початку були частиною загальної шкільної програми, та викладались у кожній школі окремо. Згодом було прийнято рішення перенести викладання у так звані “осередки”, а сама програма стала “експериментальною”, що відкрило шлях для корупційних схем за участі Міністра освіти Оксена Лісового, депутатки від “Голосу” Інни Совсун та професійної грантоїдки Олени Шиян.

Про це повідомляє редакція сайту NENKA ІНФО

Для розуміння порядку цифр про які йде мова, варто відзначити, що тільки у 2023 році на впровадження шкільної програми “Захист України” з державного бюджету було виділено 1,7 мільярдів гривень. Додатково, з місцевих бюджетів були виділені кошти кожним містом та областю.

Суть афери в тому, програму “Захист України” трансформують зі “звичайної” в “експериментальну”, змусивши усі адміністрації та освітні управління написати від себе запит на участь. Відповідно до “експерименту”, який розтягується на 2 роки, навчання буде здійснюватись не в кожній школі окремо, а в так званих “осередках”: тобто усе фінансування на реалізацію програми буде проходити централізовано через “одні руки”.

Створення так званих “осередків”, це не тільки виділення бюджету на підготовку викладачів курсу, але й кошти на закупівлю необхідного інвентарю та обладнаднання осередків.

Показово, що немає чітких прописаних рекомендацій по закупівлі обладнання осередків, а освітянам рекомендують купувати це обладнання без оголошення тендерів. Згідно заяві МОН, осередки планують оснастити в тому числі комп’ютерними симуляторами управління дронами, інтерактивними лазерними стрілецькими тренажерами та інструментами для опанування правил домедичної допомоги. За інформацією наших джерел, рекомендації проводити закупівлі без тендерів  не випадковість: уже визначене коло пов’язаних з МОН постачальників, а в ціні врахований  “відкат”.

З приводу бюджетів, виділених на підготовку викладачів курсу, зі слів Оксена Лісового наприкінці 2023 року на перенавчання вчителів “Захисту України” було виділено 100 мільйонів гривень. Пізніше в роз’яснені на сайті МОН щодо впровадження програми, ми зустрічаємо цифру в “понад 100 підготовлених тренерів”. Наразі важко сказати однозначно, яка саме кількість вчителів була підготовлена за 100 мільйонів гривень, і чи буде надалі збільшуватись бюджет на їх підготовку.

Автором і науковим керівником програми “Захист України” значиться міністр Оксен Лісовий, він же підписав Наказ міністерства. Але на додатку з’являються ще підпис представника швейцарсько-українського фонду DECIDE Антоніни Макаревич та професора Львівського обласного інституту післядипломної освіти педагогічної освіти Олени Шиян, яка вже понад 10 років працює з грантами.

У 2024 році Міністерство освіти до реалізації програми залучили швейцарсько-українську організацію DECIDE, яка спеціалізується на освітніх проектах в Україні за гроші Швейцарії. Серед партнерів DECIDE значиться  Громадська організація DOCCU, в якій з 2016 по 2018 рік Олена Шиян виступала координатором Швейцарсько-українського проекту “Розвиток громадянських компетентностей в Україні”.

Що цікаво, чоловік Олени –  Роман Шиян є автором концепції “Нова українська школа”, яку було перероблено з російської програми “Наша новая школа”. Концепцію російської програми “Наша новая школа” розробляв рідний брат Романа Шияна – кандидат психологічних наук, доцент московського МГПУ Ігор Шиян.

Не виключаємо, що частина наративів розроблена Ігорем Шияном для шкіл РФ, могла перейти також до програми “Захист України”, адже Роман Шиян входить до Команди підтримки реформ у Міністерстві освіти і науки України.

У цій же історії з грантами зав’язана нардепка від партії  “Голос”  Інна Совсун, яка також являється одним із співавторів навчальної програми “Захист України”. Як повідомляють наші джерела в парламенті – ця програма чистий розпил грантових грошей протягом наступних двох років.

З приводу реальної користі від впровадження експериментальної програми “Захист України”, приведемо думку Засновника Всеукраїнської асоціації освітніх проектів, екс-заступник Міністра економіки Андрія Близнюка, якою від поділився на своєму Фейсбук:

“З цього року вони вирішили скасувати предмет “Захист України” в звичайних школах і ввести лише в окремих школах – Осередках, які обираються в територіальних громадах з розрахунку 80- 1999 учнів 10-11 класів на 1 осередок. І всі ці учні раз на місяць повинні їхати в ці Осередки, щоб вивчати Захист України там протягом дня (6 уроків,  що робити тим, хто хворіє і пропускає всі 6 уроків, не уточнюється. Якщо відпрацювати дистанційно, не зрозумілий сенс проекту. Якщо їхати оффлайн з іншою школою, в інший день, це величезний додатковий стрес для дитини).

Тобто під час війни вивчення такого предмету, як Захист України, скорочується до 1 разу на місяць і учні мають їхати за десятки кілометрів до осередку, щоб це зробити.

Навіщо? Бо виділено 1.5 млрд грн субвенцій на покращення вивчення цього предмету, і це – покращення.

Осередки зможуть закупити додаткове обладнання і підвищити кваліфікацію вчителів своєї школи з цих предметів. Всі інші школи мають скасувати цей предмет у себе, бо його викладання не буде оплачуваним.

Якщо експеримент виявиться невдалим, все ніби має повернутися взад, але це не точно, і після 2026 року, коли авторів експерименту вже не буде, як і субвенції.

В зв’язку з цим у мене декілька питань до МОН:

1. Чи можливо забезпечити безпеку життя та здоров’я близько 500 тис учнів, які в умовах тривог, блекаутів, бездоріжжя та інших воєнних ризиків розпочнуть масовий ранковий і вечірній рух до та з Осередків?

Хто буде супроводжувати і відповідати за життя дітей(30 дітей в класі, 2-3 класи 10 і стільки ж 11, тобто сумарно майже 200 дітей від кожної школи їдуть або шкільними автобусами, якщо є, або громадським транспортом)? Наскільки доцільно організовувати такий рух у воюючій країні, і як ці стреси відобразяться на психоемоційному стані дітей, особливо, коли поруч приліт, чи громадський транспорт висадив їх тупо посеред дороги чи мосту під час тривоги?

2. Чи не стануть осередки військової підготовки дітей військовою ціллю для ворога під час війни і ракетних обстрілів? Може Україна має зайві засоби ППО, щоб захистити кожен з цих Осередків, в кожному місті та селищі?
3. Чи ефективно навчати учнів будь-якому предмету протягом одного дня на місяць, і чому б тоді не зробити це зі всіма предметами?
4. Чому не можна обладнати всі школи необхідним обладнанням (до війни в Україні було 16 тис державних шкіл, зараз без врахування окупованих чи знищених, буде не більше 12 тис, тобто 1.5 млрд грн, це близько 100 -125 тис грн на кожну школу).”

Як бачимо, з практичної точки зору введення експериментальної освітньої програми “Захист України” на базі так званих “осередків” не витримує критики. А ось що стосується “розпилу коштів” на програмах патріотичного шкільного виховання міністром та його найближчим оточенням – цим питанням мають зацікавитись детективи НАБУ.