Газа розбита ракетами та бомбами, бачить нову загрозу: хвороба

Всесвітня організація охорони здоров’я попереджає, що система охорони здоров’я в Газі “руйнується” і з’являються “тривожні сигнали про епідемічні захворювання”.

2-річна донька Абу Тайми страждає від діареї, блювоти, чхання і “тремтить від холоду і нестачі їжі”, – розповіла мати шістьох дітей в інтерв’ю The Washington Post з південного міста Хан-Юніс на півдні Гази. Дитина “весь час просить у мене їжу, але я не в змозі її дати”, – сказала Абу Тайма. “Тому я змушена давати їй все, що завгодно, навіть якщо воно забруднене”.

42-річна Абу Тайма хворіє на рак щитовидної залози. Але у неї також розвинулася важка респіраторна інфекція, викликана, як вона вважає, забрудненням, спричиненим війною: пилом та іншими частинками, які ще довго залишаються після ізраїльських бомбардувань. Не маючи ні електрики, ні палива, вона спалює дрова, щоб зігріти сім’ю, “хоча я впевнена, що дим, який утворюється, вб’є мене”.

Вона змогла отримати медичну допомогу. Сім’я знайшла притулок у лікарні Насера, але переповнений заклад надає лише обмежену допомогу найтяжчим пораненим. Серед пацієнтів і переміщених осіб, скупчених разом без чистої води та санітарних умов, швидко поширюються інфекції. В Абу-Таймі немає доступу до ліків.

“Ми не живі, – каже вона. “Ми мертві, але маємо живі скелети”.

Після 10 тижнів військової кампанії Ізраїлю проти ХАМАСу, переповнена, обложена, обстрілювана, голодна Газа стала сприятливим ґрунтом для поширення хвороб.

За даними Міністерства охорони здоров’я Гази та окремих лікарів, зростає кількість випадків стафілококової інфекції, вітрянки, висипу, інфекцій сечовивідних шляхів, менінгіту, епідемічного паротиту, корости, кору та харчових отруєнь. ВООЗ особливо занепокоєна кривавою діареєю, жовтяницею і респіраторними інфекціями. Організація Об’єднаних Націй відстежує 14 захворювань з “епідемічним потенціалом”.

“Очікується, що ризик погіршиться з погіршенням ситуації і наближенням зимових умов”, – йдеться в заяві ВООЗ.

Конфлікт спалахнув, коли 7 жовтня бойовики ХАМАС та їхні союзники вийшли з Гази і напали на ізраїльські громади. Вони вбили 1200 людей і забрали 240 назад в анклав в якості заручників.

Ізраїль відповів військовою кампанією, спрямованою на ліквідацію Хамасу. За даними Міністерства охорони здоров’я Гази, ізраїльські сили вбили близько 18 800 осіб в анклаві і поранили понад 50 000.

Цього місяця Генеральний директор ВООЗ Тедрос Адханом Гебрейесус заявив, що “потреби в охороні здоров’я різко зросли, а можливості системи охорони здоров’я скоротилися до однієї третини від того, що було”.

Дві третини центрів первинної медичної допомоги закриті, повідомляє ВООЗ; 11 з 36 лікарень Гази функціонують частково. Агентство ООН у справах палестинських біженців управляє дев’ятьма з 28 своїх клінік первинної медичної допомоги. Майже 85% жителів Гази були змушені покинути свої домівки, і близько 1,3 мільйона людей живуть у притулках, де в середньому один туалет на 220 осіб і один душ на 4,5 тисячі.

Особливе занепокоєння викликають спалахи епідемії в Рафаху, де майже половина з 2,1 мільйона жителів анклаву ховаються в будинках, школах, таборах і на вулицях. Ізраїль закликав палестинців переїхати до південного міста заради їхньої безпеки.

Найбільше постраждали діти. Випадки діареї у дітей підскочили на 66% з 29 листопада по 10 грудня, а серед дорослих цей показник становить 55%, згідно з даними ВООЗ.

З 7 жовтня Наїма Аль-Татрі та її діти переїжджали чотири рази. Зараз сім’я живе в наметі біля школи в Рафаху.

“У моїх дітей проблеми з травленням, вони постійно блюють, і я не можу знайти спосіб їх вилікувати, – каже 37-річний Аль-Татрі. “Лікарні переповнені. Ніяких послуг немає взагалі. Жодна міжнародна організація нас не відвідувала.

“Я дивуюся, – сказала вона: “Де світ дивиться на наші страждання?”

16-річна Хала Афшур бореться з вітрянкою, респіраторним захворюванням, проблемами з травленням та інфекцією сечовивідних шляхів, на додачу до вже існуючих проблем з печінкою, розповіла вона The Post.

П’ять років тому Хала перенесла операцію, щоб більше не потребувати діалізу. Але з початком війни, за її словами, вона не може знайти потрібні їй ліки. Вона та її шість сестер двічі переїжджали з міста Газа, перш ніж приїхали минулого місяця до Рафаха. Вони зупинилися в школі, переповненій іншими переміщеними особами. Їхній батько залишився, щоб доглядати за своєю сліпою літньою матір’ю.

У Рафаху, за словами Хали, у неї та її сестер почалися проблеми з диханням. Потім “на моєму тілі почали з’являтися якісь дивні бульбашки”, – сказала вона. Лікар сказав їй, що це вітрянка, і дав лосьйон.

Вона повинна наносити лосьйон двічі на день, але “у мене немає місця, де я могла б усамітнитися”. За її словами, вона відчуває постійний біль і не може спати. Її одяг натирає папули від вітрянки. У неї болить голова, кістки та підвищена температура. За її словами, інфекція сечовивідних шляхів розвинулася через те, що вона “не могла регулярно користуватися туалетом через велику кількість переміщених осіб” і довгі черги в школі.

Ще до війни потреба в охороні здоров’я в Газі була гострою. Багато жителів Гази вже страждали від складних проблем зі здоров’ям. Лікарні страждали від частих перебоїв з електропостачанням і нестачі медикаментів. Палестинцям з важкими захворюваннями доводилося отримувати важкодоступні ізраїльські дозволи на виїзд з анклаву для лікування.

Чотирнадцятирічний Абдул Хамід Кадуха мав призначену зустріч і дозвіл на виїзд до Ізраїлю для лікування травми голови на 8 жовтня, повідомив його батько. Він так і не поїхав.

Після нападу ХАМАС 7 жовтня Ізраїль опечатав анклав і завдав авіаударів. За словами Саїфа аль-Діна Кадухи, через тиждень після початку війни його сім’я з 11 осіб втекла зі свого будинку в Карамі до табору біженців Нусейрат у центральній частині Гази.

Незабаром після прибуття, за словами Кадухи, його син втомився. Він не хотів їсти. Він зблід, його очі пожовкли. Лікар сказав їм, що це вірусний гепатит.

Після страйку, що відбувся неподалік, сім’я втекла до Рафаха, де вони живуть у наметі біля школи. Кадуха каже, що немає можливості залишатися чистими. Воду вони отримують лише раз на три-чотири дні від Організації Об’єднаних Націй.

Кадуха панікує, оскільки стан його сина погіршується. “Я втратив своїх дітей не від ракет, але зараз я бачу, як вони помирають від хвороб”, – каже він.

Мохамед Маді, лікар, провів перші п’ять тижнів війни в дитячій онкологічній лікарні “Рантісі” в місті Газа. У листопаді Ізраїль наказав лікарні евакуюватися. Маді вивіз кількох пацієнтів і виїхав до Рафаха.

Він і його сім’я живуть у школі, де проживає близько 2 000 людей, які не мають медичної допомоги. На об’єктах, якими керує ООН, зазвичай є невеликі клініки. Але в державних школах, де оселилися тисячі палестинців, їх немає.

Маді з кількома колегами-медиками організували невелику клініку в школі.

“Ми почали займатися конкретно випадками зараження вітрянкою, коростою, кишковими інфекціями та інфекціями грудної клітки, – розповідає він. “До нас надійшло кілька хворих на гепатит А”.

Переміщені лікарі і медсестри з Гази відкрили подібні клініки в інших місцях. Ізраїль різко скоротив потік медичної допомоги в Газу, але схвалив ввезення матеріалів для польових госпіталів на півдні, що фінансуються такими країнами, як Об’єднані Арабські Емірати.

“По всій території Гази є постійно діючі лікарні, які можна і потрібно використовувати безпечно, без ризику обстрілів, облоги або позбавлення критично важливих поставок, включаючи паливо, воду і основні медикаменти”, – сказала Таня Хадж-Хассан, лікар організації “Лікарі без кордонів”, яка працювала в Газі.

За її словами, ініціативи, що фінансуються з-за кордону, є лише тимчасовим рішенням для боротьби з поширенням хвороб.