«Це державна пропаганда»: українці уникають теленовин, поки триває війна

Схвалена урядом програма новин, спрямована на протидію російській дезінформації та підвищення морального духу, піддається критиці за малювання рожевої картини війни.

З перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році українці мали доступ до єдиного джерела телевізійних новин — цілодобового ефіру, насиченого кадрами, як українські танки підривають російські позиції, медиків, які працюють біля лінії фронту, і політичних лідери згуртовують підтримку за кордоном.

Телемарафон єдиних новин був головним інструментом інформаційної війни в Україні, високо оцінений урядовцями, які регулярно виступають у ньому, за його роль у протидії російській дезінформації та підтриманні морального духу.

«Це зброя», — сказав у січні минулого року президент України Володимир Зеленський щодо програми, яку спільно створюють і цілодобово транслюють найбільші телеканали країни.

Але після майже двох років війни українці втомилися від Телемарафону. Те, що колись вважалося ключовим інструментом утримання країни, тепер все частіше висміюється як не більше ніж рупор уряду.

Глядачі скаржилися, що програма часто малює надто райдужну картину війни, приховуючи тривожні події на лінії фронту та зниження підтримки Заходом України — і, зрештою, не в змозі підготувати громадян до тривалої війни.

З часом глядачі та довіра до Телемарафону різко впали, що експерти вважають ознакою ширшого розчарування населення в уряді, оскільки перемога на полі бою стає недосяжною. Багато глядачів натомість проводять час за переглядом популярних реаліті-шоу та розважальних програм.

«Всім набридла ця картинка: «Ми перемагаємо, ми всім подобаємося і нам дають гроші», — зазначила Оксана Романюк, керівник київської організації з моніторингу ЗМІ «Інститут масової інформації». «Це державна пропаганда».

Телемарафон, запущений незабаром після вторгнення Росії, включає шість мереж, що представляють близько 60 відсотків загальної довоєнної аудиторії України. Кожній мережі надається багатогодинний інтервал для заповнення новинами та коментарями, які потім транслюються всіма учасниками на їхніх каналах новин.

За словами Олександра Богуцького, виконавчого директора StarLight Media, головної медіагрупи, яка бере участь у проекті, програма офіційно введена в дію указом президента , і близько 40 відсотків її фінансування надходить від уряду.

Але залишається незрозумілим, наскільки українська влада контролює редакцію Телемарафону.

Кілька медіа-експертів і журналістів, які брали участь у випуску новин, розповіли, що Олександр Ткаченко, який до липня був міністром культури та інформації України, брав участь у нарадах для координації висвітлення новин. Міністерство не відповіло на кілька запитів про коментарі.

Занепокоєння щодо впливу уряду також виникло після того, як кільком каналам, керованим політичними опонентами пана Зеленського, заборонили приєднатися до Телемарафону.

На початку війни більшість українців вважали цей проект життєво необхідним. Коли російські війська наближалися до українських міст і сіл, Телемарафон інформував глядачів про бойові дії, радив їм, де знайти притулок і коли евакуюватися. «Це був рятівний контент, — каже Христина Гаврилюк, керівник новин Суспільного мовника України, який бере участь у Телемарафоні.

Шоу також підняло настрій людей у критичний час, передавши надихаючі послання пана Зеленського мільйонам домогосподарств. «Настрій, який він подарував людям, дух, надію», – сказала пані Романюк. «Це було справді вражаюче».

У березні 2022 року програма становила 40% загальної глядацької аудиторії в Україні, повідомила заступник головного редактора «Детектор медіа» Світлана Остапа. За кілька місяців Телемарафон перетворився на добре налагоджену цілодобову програму новин, причому кожен канал заповнював свої часові проміжки репортажами з передової, інтерв’ю з командирами та обговореннями з урядовцями. Тоді рейтинги почали падати.

На кінець 2022 року глядачі новин скоротилися до 14 відсотків телеаудиторії, розповіла пані Остапа. Сьогодні він знизився до 10 відсотків. Багато глядачів казали, що в міру того, як загроза російського захоплення відступала, патріотичний підтекст програми ставав дедалі перебільшеним. «Вони зображують події в Україні так, ніби все добре, ніби перемога не за горами», — сказав 20-річний Богдан Чуприна нещодавнього вечора в Києві, столиці України.

Як і інші українці, пан Чуприна сказав, що висвітлення контрнаступу України цього літа було надто оптимістичним, створюючи враження, що військові швидко проштовхнуть ворожі лінії. Контрнаступ зіткнувся з невдачами з самого початку і зрештою здебільшого провалився .

Ігор Куляс, медіа-експерт, який стежить за Телемарафоном для «Детектора медіа», зазначив, що більшу частину 2023 року учасники шоу використовували лексику, яка наголошувала на «ефективності та майстерності українських військ», а російські сили «описувалися як такі, що перебувають у стані паніки, зазнаючи значних втрат і масово здаючись у полон».

Це була «зовсім інша реальність» від реальної ситуації на місці, сказав пан Куляс.

Українська телеведуча Олена Фроляк, яка працює на StarLight Media, заперечила, що програма дивилася на ситуацію крізь «рожеві окуляри». Але вона додала, що вибухи та події на лінії фронту не повідомляються, доки уряд не повідомить про них. «Треба дочекатися офіційної позиції», – сказала вона.

Пан Куляс зазначив, що деякі канали прийняли форму «самоцензури» у своєму висвітленні. Водночас він додав, що «Суспільне» є рідкісним прикладом каналу, який здебільшого зберіг незалежну редакційну лінію, запрошуючи в гості критиків пана Зеленського та оскаржуючи офіційні заяви. Проте кількість українців, які кажуть, що довіряють Телемарафону, з часом різко впала з 69 відсотків у травні 2022 року до 43 відсотків минулого місяця, згідно з нещодавнім опитуванням Київського міжнародного інституту соціології. Інше дослідження показало, що більше двох п’ятих українців висловлюються за припинення програми. Багато критиків кажуть, що Телемарафон приносить більше шкоди, ніж користі.

«Це має небезпечну сторону, створює оптимістичний погляд на ситуацію, а потім призводить до розчарування», — сказав Ярослав Юрчишин, голова Комітету українського парламенту з питань свободи слова, який цього місяця публічно поставив під сумнів ефективність новин.

Пан Юрчишин та медіа-експерти висловили побоювання, що ця програма засліпила людей від того факту, що війна затягнеться і потребуватиме ще більших жертв . Зараз Україні важко набирати солдатів , і зростає критика, що люди, які живуть далеко від лінії фронту, починають забувати про конфлікт.

«Нам потрібна надійна, збалансована інформація, яку наше суспільство могло б аналізувати і на основі якої люди могли б приймати рішення», – сказав пан Юрчишин.

Інше занепокоєння викликає те, що Телемарафон перетворився на піар-операцію для пана Зеленського, який залишається політичною фігурою, якій найбільше довіряють в Україні, але за останні місяці його рейтинги знизилися.

Цифри, зібрані Кулясом, показують, що члени «Слуги народу», партії пана Зеленського, становили понад 68 відсотків політичних гостей програми у 2023 році, і ця частка стабільно зростає протягом року. Слуга народу контролює половину місць у парламенті.

«Це ніби одностайна точка зору», – сказав 41-річний юрист Андрій Хантіль про Телемарафон нещодавнього вечора біля Золотих воріт, реконструйованих воріт, які в середньовіччі позначали в’їзд до Києва. «Це насправді не те, що нам потрібно. Це не корисно».

Пан Богуцький, керівник StarLight Media, сказав, що його канали працюють над покращенням різноманітності гостей. «Сам по собі Телемарафон не може формувати» погляди людей, сказав він, додавши, що соціальні платформи, такі як Telegram, куди більшість українців звертаються, щоб отримати новини про війну від солдатів і військових аналітиків, є набагато більш впливовими.

Оскільки війна затягується, пані Романюк з Інституту масової інформації сказала, що Телемарафон має змінитися, щоб уникнути імітації того, що спочатку було розроблено для протидії: російської пропаганди. «Ви не хочете бути як Росія», – сказала пані Романюк. «Ми повинні думати про захист демократії під час війни».