Восени 2025 року президент Російської Федерації Володимир Путін оголосив про масштабний призов до двох мільйонів резервістів, дозволивши їх залучення до бойових дій за межами країни. На тлі цього рішення зростає занепокоєння світової спільноти щодо ймовірності ескалації — від нових військових кампаній до посилення ядерної риторики. Водночас аналітики ставлять під сумнів, чи дійсно Росія має економічні та людські ресурси для ще одного фронту, особливо проти НАТО або країн Європи.
На перший погляд, економічна реальність у РФ не залишає Кремлю простору для розгортання нової масштабної військової операції. За даними Банку Фінляндії (BOFIT), який понад 30 років відстежує економіку Росії, нинішній стан можна охарактеризувати як глибоку кризу. Військова економіка поглинає ресурси, які зазвичай використовуються для розвитку цивільного сектору — інвестицій, соціальної сфери, інфраструктури. Проте сам факт виснаження не обов’язково означає повну неспроможність.
BOFIT констатує, що Росія продовжує функціонувати за моделлю “економіки жертви”. Високий рівень “коефіцієнта жертовності” — здатності держави спрямовувати значну частку ВВП на військові потреби — дозволяє Кремлю вести виснажливу війну, при цьому утримуючи базову підтримку населення. За оцінками, РФ витрачає на війну в Україні близько 9–10% ВВП, а можливий додатковий конфлікт у “сірій зоні” проти Європи обійшовся б ще у 2–3% ВВП. Для порівняння, витрати США на військову допомогу Україні в 2022–2024 роках не перевищували 0,53% ВВП. Умовна “дешева війна” проти Європи — це потенційно конфлікт не в класичному сенсі, а з активним використанням дезінформації, кібератак, політичного саботажу та проксі-груп. Такий підхід знижує прямі витрати та ризики, але створює значні загрози стабільності на континенті.
Однак найбільшим викликом для Путіна є не економіка, а людський ресурс. Хоча в Росії нараховується близько 7–8 мільйонів чоловіків віком від 21 до 29 років, лише частина з них готова укладати контракти на участь у війні. Після перших невдалих хвиль мобілізації, що викликали масову втечу за кордон, Кремль зробив ставку на контракти із щедрими бонусами. Сума підписного бонусу становить 40–50 тисяч доларів, а щомісячна заробітна плата — понад 2300 доларів, що значно вище середньої по країні, особливо в депресивних регіонах. Оцінки вказують, що для компенсації бойових втрат і завершення контрактів щороку потрібно близько 500 тисяч нових солдатів. Навіть за умов високої мотивації та фінансових стимулів, такі темпи набору поступово створюють тиск на бюджет. Витрати на оплату контрактів лише для нових військовослужбовців можуть становити близько 1% ВВП на рік. Додаткове фінансове навантаження спричиняють компенсації пораненим та родинам загиблих.
Наразі в “СВО” задіяно близько 600 тисяч російських військових. Щорічні втрати, за оцінками аналітиків, досягають 360 тисяч осіб. Додатково близько 100 тисяч щороку потребують заміни після завершення строку контракту. Теоретично, людський ресурс у РФ поки дозволяє підтримувати такий рівень мобілізації ще кілька років. Проте інші показники вказують на системне ослаблення. Зростання ВВП впало з 4% до 1,4% на рік. За поточних тенденцій очікується, що через п’ять років дефіцит бюджету може досягти 8–9% ВВП. Незважаючи на те, що уряд РФ зберігає жорсткий контроль над банківською системою, резерви та заощадження (близько 30% ВВП) не зможуть нескінченно компенсувати структурний спад. За висновками аналітиків, російська економіка — це економіка затягування часу. Вона не здатна розвиватися, але все ще здатна підтримувати режим і військову машину протягом 3–5 років. Загрозу посилює ідеологічний чинник — готовність Кремля ігнорувати втрати серед цивільного населення і використовувати репресивні інструменти для утримання контролю.
Загалом, Путін має обмежені, але реальні ресурси для відкриття нового фронту. Ймовірно, цей фронт матиме гібридну природу, буде дешевшим у порівнянні з війною в Україні, але не менш небезпечним. Головна загроза полягає не лише у здатності Росії вести війну, а у її готовності це робити попри всі внутрішні втрати і економічні ризики.
Вперше віряни Православної церкви України будуть відзначати Різдво не 7 січня, як раніше, а 25 грудня. Постанова про перехід на новоюліанський календар була остаточно затверджена на Помісному соборі 27 липня. Це рішення призвело до того, що Різдво тепер буде святкуватися в один і той же день, що і в Європі. Українська православна церква Московського патріархату […]
Протягом останніх двох місяців українські військові здійснили успішні операції, що призвели до втрат Росією двох літаків далекого радіолокаційного виявлення (ДРЛО) типу А-50. Це змусило російське керівництво переглянути маршрути польотів цих літаків з метою забезпечення їхньої безпеки. За даними британської розвідки, оприлюдненими у соціальній мережі Х (екс-Твіттері) Міністерства оборони Великої Британії, останній успіх України, зафіксований 23 […]
Незважаючи на скорочення залежності від російських енергоносіїв після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, країни Європейського Союзу продовжують підтримувати російську економіку через енергетичний імпорт. За даними на 19 жовтня 2024 року, загальна сума, яку ЄС витратив на закупівлю енергоносіїв у Росії, сягнула 204 мільярдів євро. Це дозволяє Росії фінансувати свої військові дії, витрачаючи близько 36,6 […]
В українських обмінниках очікується помітне зростання готівкового курсу долара в період з 11 по 17 серпня. Прогнозовані межі коливань становлять 41,65–42,2 грн за долар. Увечері 9 серпня валюту купували в середньому по 40,81 грн, а продавали — по 41,63 грн, що свідчить про можливе збільшення курсу як купівлі, так і продажу. Подібна тенденція прогнозується і […]
Колишній генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг очолить Міністерство фінансів Норвегії в рамках урядових кадрових змін. Про це повідомляє Reuters. Столтенберг — досвідчений політик та ветеран Лейбористської партії. Він двічі був прем’єр-міністром Норвегії (2000–2001, 2005–2013) та вже обіймав посаду міністра фінансів у 1996–1997 роках. За освітою — економіст, що робить його кандидатуру цілком логічною для фінансового […]
Міністр Європи та закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро прибуде до України 21-22 липня. За даними французького МЗС, у рамках візиту Барро зустрінеться з Президентом Володимиром Зеленським, Прем’єр-міністром Юлією Свириденко та міністром закордонних справ Андрієм Сибігою, щоб обговорити підтримку України з боку Франції в умовах безпрецедентних санкцій проти Росії, запроваджених Францією та ЄС. Також міністр відвідає […]
У французькому місті Евре (департамент Ер, Нормандія) сталася трагедія: водій автомобіля навмисно наїхав на групу людей біля місцевого закладу. Інцидент стався ввечері 29 серпня після сварки в одному з барів, повідомляє Le Figaro. За даними прокуратури, чоловік залишив заклад, сів у машину та на великій швидкості врізався у натовп відвідувачів. Унаслідок цього одна людина загинула, […]
У вересні на паливному ринку України з’явилися перші сигнали про можливе підвищення цін на бензин і дизель. За оцінками експертів, уже в жовтні літр бензину А-95 може коштувати 62–65 гривень, а подекуди ціни можуть сягнути 70 гривень. Аналогічний прогноз озвучено й щодо дизельного пального. На сьогодні середня ціна бензину А-95 становить 58,72 грн/л, дизеля — […]