Чому внутрішньополітична ситуація в США така важлива для України

2024 рік гарантовано стане для України ще турбулентнішим за попередній. А багато подій у ньому визначать, чи зможе Україна перемогти Росії у війні.

У рівнянні війни для України головною невідомою величиною, від якої беззаперечно залежить фінальний результат, є роль Сполучених Штатів Америки.

Американська воєнна та фінансова допомога, навіть за умови збільшення підтримки з боку Європи, є тим фактором, від якого залежить не лише боєздатність українського війська, а й загалом функціонування української держави й моральний стан українського суспільства.

Адже понад половина бюджету України залежить від зовнішнього фінансування.

Діалоги про американську підтримку та аналіз прогнозів на майбутні вибори у США звучать не лише у високих київських кабінетах, але й у громадському транспорті та на кухнях українців як удома, так і в тимчасовому житлі за кордоном.

І саме Штати задають тренд на надання чи ненадання допомоги Україні іншими державами, виконуючи роль першої скрипки в оркестрі українських союзників.

Саме до Америки апелює Кремль, коли намагається навʼязати Києву переговори на власних умовах, применшуючи роль України до такої, яка позбавлена будь-якої субʼєктності. Москва і досі вірить, що може домовитися з Вашингтоном про Україну. Без України.

Джо Байден донині демонстрував протилежне. Але його перша каденція спливає у листопаді 2024, і за всіма правилами американської політики чинний президент, будь-який, не лише Байден, в останній рік правління перетворюється на “кульгаву качку”.

Прикметно, що минулого року українці відчули, як це – втратити впевненість в американській підтримці.

Під час емоційного обговорення щодо доцільності багатомільярдної допомоги Вашингтона Києву у Конгресі США українці вже зʼясували відмінності між Сенатом та Палатою представників, вивчили імена їхніх спікерів і лідерів меншості.

Голосування щодо надання Україні $61-мільярдної допомоги через розбіжності між республіканцями та демократами щодо мексиканського кордону перенесли на січень, і позитивне рішення видається очікуваним та навіть неминучим. Хоча і тут можуть бути сюрпризи.

Плюс це може стати останнім таким голосуванням на користь України.

З президентськими виборами в США на горизонті Україна втрачає впевненість у подальшій залізобетонній підтримці з боку Америки у війні проти Росії.

Джокером тут виступає, звісно, Дональд Трамп, який може узагалі не бути допущеним до виборів 5 листопада. Та якщо його таки допустять, холодним душем для українців може служити красномовне різдвяне привітання експрезидента США, в якому він побажав опонентам “гнити у пеклі разом зі своєю Україною та Росією”.

І хоча президентські вибори – не єдина велика подія серед запланованих на 2024 рік у Америці, яка здатна круто змінити траєкторію відносин між Києвом та Вашингтоном, утім так чи інакше більшість описаних нижче дат в американському календарі повʼязані або з судами над Дональдом Трампом, або з перебігом президентської кампанії.

Досліджуємо хронологію політичного життя 2024 року в США в деталях.

Зима. Голосування щодо підтримки України та дебати республіканців

9 січня 2024 року з різдвяних канікул повертається Палата представників. Очікується, що конгресмени розблокують допомогу Україні. Дискусії між республіканцями та демократами з цього питання більше немає.

Принаймні, спікер Палати представників Джонсон називає допомогу Україні “пріоритетом для США”.

Утім залишається невирішеною проблема з фінансуванням зміцнення південного кордону США з Мексикою.

Адміністрація Байдена зробила кроки назустріч контрольованій республіканцями Палаті представників. Києву залишається лише чекати.

10, 18 та 21 січня 2024 року відбудуться дебати претендентів на номінацію від Республіканської партії на посаду президента США.

Експрезидент і фаворит соцопитувань Дональд Трамп, ймовірно, пропустить їх, як проігнорував і попередні чотири раунди внутрішньопартійних дебатів.

Тож експосол США в ООН Ніккі Гейлі, губернатор Флориди Рон Десантіс, ексгубернатор Нью-Джерсі Кріс Крісті, підприємець Вівек Рамасвамі, якого ще називають “Дональдом Трампом 2.0”, та, можливо, ексгубернатор Арканзасу Аса Гатчинсон намагатимуться переконати телеглядачів у спроможності стати гідним кандидатом у президенти США.

З-поміж них в Україні був лише Кріс Крісті – він відвідав Київ уже після повномасштабного російського вторгнення.

Німою тінню над дебатами нависатиме відсутність фронтраннера від республіканців – Дональда Трампа. Сам експрезидент тим часом заявляє, що хотів би дебатувати, але вже з Джо Байденом.

Весна. Суди проти Трампа

Суперспекотним місяцем в американській політиці обіцяє бути березень. На початку першого весняного місяця відбудуться відразу дві події – суд над Дональдом Трампом та “Супервівторок”.

4 березня 2024 року розпочнеться судовий розгляд по суті федеральної кримінальної справи «Сполучені Штати Америки проти Дональда Дж. Трампа» про ймовірну участь експрезидента Трампа у спробах скасувати президентські вибори 2020 року в США, включаючи роль Трампа у нападі на Капітолій 6 січня 2021 року.

Велике журі оприлюднило звинувачення проти Дональда Трампа за чотирма наступними пунктами:

– змова з метою обману Сполучених Штатів;

– змова з метою перешкоджання офіційним процедурам;

– перешкоджання та спроба перешкоджання офіційним процедурам;

– змова з метою порушення прав громадян.

Слідство вважає, що Трамп був рішуче налаштований залишитися при владі після програшу на президентських виборах, відтак поширював брехню про нібито шахрайство під час голосування, усвідомлюючи, що це було неправдою. І намагався не дозволити Конгресу затвердити перемогу Джо Байдена, закликаючи конгресменів відтермінувати процедуру і підбурюючи своїх прихильників до насильства на Капітолії.

Дональд Трамп своєї провини не визнає. Його оточення називає процес спробою втручання у майбутні президентські вибори і “полюванням на відьом”.

Зараз найбільша драма полягає в тому, що прискореного розгляду цієї справи, на чому наполягав спецпрокурор, може не статися. Відповідне рішення ухвалив Верховний суд. Це може ускладнити електоральний процес і полегшити роботу Дональду Трампу.

Чіткого консенсусу щодо того, чи потенційне визнання провини Дональда Трампа автоматично заборонить йому участь в президентських виборах США, немає.

Третій розділ 14-ї поправки до американської Конституції забороняє обіймати державні посади тим особах, хто коли-небудь брали участь у повстанні. Це правило в Америці запровадили після Громадянської війни, аби не допустити сепаратистів до влади.

Водночас існує лише три умови для можливості балотування в президенти США: кандидат має народитися в Америці, йому має виповнитися щонайменше 35 років і він має проживати у Штатах не менш як 14 років. А про судимість кандидата у президенти США в Конституції не згадується. Тим паче преценденти вже були. У 1920 році соціаліст Юджин Дебс балотувався в президенти просто з тюрми, де відбував покарання за антивоєнну промову, яка критикувала вступ Америки у Першу світову війну.

Сполучені Штати поринули в новий сезон серіалу про Трампа, дія якого відбувається навколо його права балотуватися.

Спершу Верховний суд штату Міннесота відмовився забороняти Трампу брати участь у президентських перегонах.

Тоді Верховний суд штату Колорадо заборонив Дональду Трампу брати участь у виборах на території штату. Тим самим суд по суті визнав Трампа учасником заколоту 6 січня 2021 року.

Згодом Верховний суд штату Мічиган назвав право Трамп права балотуватися чи ні питанням політичним, а отже компетенцією Конгресу США, а не суду.

Потім держсекретар штату Мен Шенна Беллоуз заборонила Дональду Трампу брати участь у республіканських праймеріз штату, пославшись на той таки третій розділ 14-ї поправки Конституції США. Трамп оскаржив це рішення.

Тепер долю американського експрезидента, який хоче знову стати президентом, має визначити Верховний суд США. На нього покладене завдання вирішити, чи скасувати рішення Верховного суду Колорадо – і тоді Трамп автоматично отримає можливість потрапити у бюлетені всіх без виключення штатів. Однак для цього більшість суддів мають бути переконаними, що Дональд Трамп не брав участі у заколоті.

5 березня 2024 року відбудеться так званий “Супервівторок”.

Цього дня відразу 15 штатів і територій проведуть праймеріз, на яких обиратимуть делегатів на національні зʼїзди республіканської та демократичної партій. Ті згодом оберуть кандидатів у президенти від партій.

25 березня 2024 року розпочнеться суд “Народ штату Нью-Йорк проти Дональда Дж. Трампа”.

Експрезидента США звинувачують у виплаті таємних коштів порноакторці Стормі Деніелс [справжнє імʼя – Стефані Кліффорд] під час президентської кампанії 2016 року.

Слідство вважає, що він прагнув гарантувати мовчання Кліффорд про їхній сексуальний звʼязок у минулому. Кліффорд тоді саме домовлялася про інтервʼю на телебаченні, темою якого могли бути її стосунки з Трампом.

Колишній адвокат Трампа Майкл Коен заявляв, що з власної кишені заплатив порноакторці 130 тисяч доларів. Згодом Трамп відшкодував йому витрати, які виявилися класифікованими як судові витрати.

Через це Трампа звинувачують у фальсифікації ділової документації.

І якщо його визнають винними за всіма пунктами, максимальне покарання може сягнути 136 років за ґратами.

Дональд Трамп провини не визнає і звинувачує прокурора у політичній вмотивованості.

Але це ще не все.

20 травня 2024 року стартують судові засідання у справі “Сполучені Штати Америки проти Дональда Дж. Трампа, Уолтіна Наути та Карлоса Де Олівейри”.

Це федеральна кримінальна справа проти Дональда Трампа, його помічника Волта Наути та начальник технічного обслуговування його вілли Мар-а-Лаго – Карлоса Де Олівейри і стосується зберігання таємних документів експрезидентом на своїй віллі.

Трампа звинувачують у неправомірній обробці таємних документів уже після завершення президентської каденції відповідно до Закону про шпигунство, а також у наданні неправдивих свідчень та змові з метою перешкоджанню слідству.

Трамп себе винуватим не визнає.

Літо. Саміт НАТО та формальне висунення кандидатів

9-11 липня 2024 року у Вашингтоні відбуватиметься саміт НАТО, який припадатиме на 75-річний ювілей організації. Україна прагне якнайшвидше отримати формальне запрошення приєднатися до Альянсу.

Утім дорога України до НАТО довга і звивиста, як засвідчив саміт 2023 року у Вільнюсі. Там генсек Альянсу Єнс Столтенберг пообіцяв Україні запрошення, коли “погодяться всі союзники і будуть виконані умови”. І водночас зауважив, що повноцінне членство України неможливе, допоки точиться війна.

Після Вільнюса ексгенсек НАТО Андерс Фог Расмуссен запропонував розглянути щодо України так зване “гібридне членство”, яке передбачає частковий вступ України в Альянс. Спершу, згідно такого плану, НАТО могло б прийняти підконтрольні Києву території. А згодом в теорії могли б доєднатися звільнені в майбутньому від російської окупації українські землі.

Утім президент Зеленський на підсумковій річній пресконференції назвав таку пропозицію маячнею та сказав, що Україну “не запрошують в НАТО”.

Тож сміливі думки про ймовірне запрошення України до НАТО від президента Байдена, які ще нещодавно лунали в українському інформаційному середовищі навряд чи зможуть матеріалізуватися наступного року.

15-18 липня 2024 року у Мілуокі відбудеться Національний зʼїзд республіканської партії, на якому висунуть кандидатів від республіканців у президенти та віцепрезиденти США. За традицією, першою такий зʼїзд і висунення кандидатів проводить та партія, яка не господарює у Білому домі.

Демократична партія проведе свій Національний зʼїзд 19-22 серпня 2024 року в Чикаго.

Найголовнішим суперником Байдена називають навіть не Трампа, а власний вік – 81 рік.

Існують голоси, які твердять про необхідність підтримки альтернативного кандидата, який може мати більші, на їхній погляд, шанси перемогти Дональда Трампа. Але те, як ситуація розгортається станом на початок 2024 року, вказує, що демократи, вочевидь, ставитимуть на кандидатуру чинного президента – Джо Байдена.

Щоправда крісло під його віцепрезиденткою – Камалою Гарріс – хитається. І тут можливі варіанти.

Осінь. Дебати і день виборів

16 вересня 2024 року в Техасі відбудуться перші дебати між кандидатами у президенти США від республіканської та демократичної партії. Кандидати вправлятимуться у красномовності впродовж 90 хвилин.

Другий і третій тур дебатів заплановані на 1 жовтня та 9 жовтня 2024 року відповідно.

5 листопада 2024 року відбудуться президентські вибори в США. Хто братиме в них участь, досі достеменно невідомо. Занадто багато факторів можуть вплинути на остаточне рішення. Хоча найбільші шанси зустрітися у політичному двобої мають старі опоненти – чинний президент США Джо Байден та його попередник Дональд Трамп.

Навіть якщо імена кандидатів будуть іншими, вже зараз очевидно, що боротьба буде запеклою. І її результат багато в чому передбачить, на яких умовах Україна зможе завершувати повномасштабну війну, яку проти неї розпочала Росія.

Поділитися:

АКТУАЛЬНО

ЦІКАВЕ ЗА ТЕМОЮ
У ФОКУСІ

Молдова змінила правила в’їзду для іноземних водіїв

З 2025 року Молдова запровадила нову вимогу для іноземних водіїв, які планують в’їзд на її територію. Відтепер усі транспортні засоби повинні мати дійсний сертифікат технічного огляду. Про це повідомила Державна прикордонна служба України. Згідно з Правилами дорожнього руху Молдови, затвердженими Постановою уряду №357 від 13 травня 2009 року, сертифікат технічного огляду є обов’язковим документом для […]

Урсула фон дер Ляєн захворіла на тяжку форму пневмонії

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн була змушена скасувати низку офіційних заходів через тяжку форму пневмонії. Інформацію про діагноз підтвердив речник Єврокомісії Стефан де Кеєрсмакер. За словами речника, стан здоров’я Урсули фон дер Ляєн не дозволяє їй брати участь у публічних заходах протягом перших двох тижнів січня. Скасовані важливі зустрічі, зокрема промова в Лісабоні […]

Фондові ринки США зазнали рекордних втрат через глобальні тарифи

У перші дні квітня 2025 року фондовий ринок США пережив найзначніше падіння за останні роки, втративши близько 6,6 трлн доларів. Причиною цього стало оголошення президентом США Дональдом Трампом масштабних глобальних тарифів, які виявилися значно вищими, ніж прогнози економістів і ринкові очікування. Інвестори не були готові до такої ситуації, що призвело до масових продажів на фондових […]

Україна формує делегацію для переговорів з ЄС про вступ

Президент України висунув делегацію для участі у переговорах з Європейським Союзом з метою укладення Угоди про вступ України до ЄС. Указ, що стосується цього, був опублікований на сайті Офісу Президента України. Делегацію очолить віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина. У складі делегації також відзначаються керівник Офісу Президента Андрій Єрмак, його заступники Ігор […]

Роль США в конфлікті між Ізраїлем і Хезболлою

Світ спостерігає за загостренням конфліктуміж Ізраїлем і “Хезболлою”, який може призвести до ще ширшого регіонального протистояння. Президент Сполучених Штатів Джо Байден уважно стежить за розвитком подій і активно залучає своїх високопосадовців для консультацій з ізраїльськими партнерами, підтверджуючи готовність США підтримувати Ізраїль у його праві на самооборону та працювати над стабілізацією ситуації в регіоні. Конфлікт між […]

Серія вибухів автобусів в Ізраїлі

В Ізраїлі одночасно вибухнули три порожні автобуси, що спричинило серйозну загрозу безпеці. Щонайменше на двох інших автобусах було виявлено вибухові пристрої, які не встигли здетонувати. Про це повідомляє The Times of Israel у ніч проти 21 лютого. Поліція розглядає цю подію як ймовірний терористичний акт. Вибухи сталися у Бат-Ямі – південному передмісті Тель-Авіва. Рятувальна служба […]

Найбільший авіаперевізник України продовжує здійснювати польоти, не зважаючи на конфлікт

Авіакомпанія SkyUp активно використовує можливості прибуткового ринку ACMI, надаючи літаки, екіпажі, технічне обслуговування та страхування для інших авіаперевізників. У контексті зупинення авіаційного сектору під час російської агресії в лютому 2022 року та закриття українського повітряного простору, SkyUp реагувала на нові реалії, укладаючи угоди з понад 20 авіакомпаніями, включаючи Air Albania, Air Moldova та Wizz Air. […]

Українці встановили рекорд з інвестицій у державні облігації

У 2024 році громадяни України встановили новий рекорд за обсягом інвестицій в облігації внутрішніх державних позик (ОВДП), інвестувавши 639,5 млрд грн. Про це повідомило Міністерство фінансів 3 січня. Цей показник перевищив результати 2023 року на понад 73 млрд грн, що свідчить про зростання довіри українців до державних фінансових інструментів. Станом на 30 грудня 2024 року […]