Перший день саміту лідерів Європейського Союзу в Брюсселі завершився безрезультатно – главам держав та урядів не вдалося досягти домовленості щодо довгострокового бюджету спільноти на наступні сім років. Переговори щодо фінансового плану обсягом майже два трильйони євро остаточно зайшли в глухий кут через глибокий розкол між провідними європейськими столицями та були відкладені до грудня. Учасники зустрічі зіткнулися з кардинально протилежними позиціями, що спровокувало гострі дебати про пріоритети фінансування та розподіл навантаження між країнами-членами блоку.
Європейський союз фактично розколовся на два табори з несумісними вимогами. Коаліція прихильників жорсткої економії, до якої увійшли Німеччина, Австрія, Швеція, Данія, Нідерланди та Фінляндія, наполягає на суттєвому урізанні видатків. На противагу їм група держав на чолі з Францією, Іспанією та Польщею вимагає збільшення бюджету для фінансування стратегічних викликів. На тлі цих суперечок Ірландія, яка головує в Раді ЄС, запропонувала скоротити загальні видатки на 140 мільярдів євро, тобто приблизно на вісім відсотків. Ця ініціатива передбачає скорочення фінансування програм розвитку конкурентоспроможності, наукових досліджень, оборонного сектору та спільної зовнішньої політики.
Головним противником нарощування витрат виступив Берлін. Канцлер Федеративної Республіки Німеччина Фрідріх Мерц закликав істотно скоротити запропонований Єврокомісією бюджет і категорично відкинув виділення додаткових коштів на традиційно найбільші статті видатків – аграрний сектор та політику згуртування регіонів. Його підтримав канцлер Австрії Крістіан Штокер, який прямо заявив про небезпеку затягування процесу та допустив, що суперечки триватимуть і в наступному році.
Аби уникнути прямого збільшення внесків із національних скарбниць, офіційний Париж запропонував запровадити нові загальноєвропейські збори. Французька сторона розраховує наповнити бюджет завдяки податкам на цифрові послуги технологічних гігантів, операції з криптовалютними активами та діяльність онлайн-казино. Проте більшість із двадцяти семи держав блоку прагне за будь-яку ціну затвердити фінансовий документ до кінця 2026 року через наближення критичного виборчого циклу.
Політичний поспіх пояснюється ризиком приходу до влади євроскептиків та популістів у 2027 році. Зокрема, у Франції реальні шанси на перемогу на виборах має ультраправа лідерка Марін Ле Пен. Чинний очільник республіки відверто вказав колегам на масштаб загрози для єдності союзу.
«У такому випадку досягти згоди буде важко», – попередив європейських лідерів президент Франції Емманюель Макрон.
