Український бюджет на 2025 рік, як і попередні, значною мірою буде зосереджений на військових витратах, що відображає продовження війни та зобов’язання по забезпеченню оборони країни. Водночас, для решти секторів життя в тилу будуть передбачені нові економічні виклики, які можуть торкнутися багатьох аспектів щоденного життя українців.
“В уряду є розуміння, що наступного року ми стикнемось з уповільненням економіки, збільшенням темпів зростання споживчих цін, подальшою прогнозованою девальвацією гривні”, – написав про перші враження від розробленого урядом і поданого на розгляд парламенту проєкту бюджету на 2025 рік голова фінансового комітету Данило Гетманцев.
Очевидно, що як і під час розгляду усіх попередніх бюджетів, цифри змінюватимуться. Але ми зібрали головні тренди і нові риси кошторису України на наступний рік.
Курс, ціни, зарплати і соціальні стандарти
Розраховуючи бюджет на 2025 рік уряд виходив з того, що ріст цін пришвидшиться, а девальвація гривні триватиме.
Очікується, що за цей рік споживчі ціни зростуть на майже 8%. На кінець наступного споживча інфляція наблизиться впритул до так званої двозначної границі у 10%, і становитиме 9,5%.
Втім, за розрахунками уряду, промислова інфляція перевищить цей психологічний бар’єр і становитиме 11%.
Наприкінці 2023 року ситуація була зовсім іншою – тоді динаміка споживчих цін була на іншій важливій межі – близько 5%. Такого низького показника інфляції не вдавалося досягати і в мирні роки.
У 2025 році на українців очікуватимуть не лише вищі ціни, але й нижчий курс гривні, – уряд виходить з того, що долар коштуватиме 45 гривень, тоді як бюджет 2024 року був розрахований на курсі у 40,8 гривень за долар.
Втім, темпи девальвації, як очікується, будуть приблизно такими самими, як і цього року, – якщо станом на зараз гривня девальвувала на 8,3% від початку року, то за весь наступний рік гривня має просісти відносно долара на 9,3%.
Уряд очікує зростання середньої зарплатні в країні – з 20,5 до понад 24 тисяч на місяць, переважно через брак кадрів в економіці.
“Таке підвищення зарплат обумовлене прагненням вітчизняних підприємств утримувати та залучати новий висококваліфікований персонал на тлі нестачі трудових ресурсів”, – йдеться у пояснювальній записці до проєкту закону про бюджет на 2025 рік.
Проте головні соціальні стандарти – прожитковий мінімум та мінімальна зарплатня, на відміну від 2024 року, не підвищуватимуться і залишаться незмінними.
Зокрема, мінімальна зарплатня залишиться на рівні 8000 грн на місяць. На думку уряду, цього достатньо, якщо враховувати, що у 2024 році мінімалка зросла на 16%.
При цьому в уряді визнають, що нині саме споживчий попит домогосподарств “має питому вагу у структурі ВВП”, тобто змушує економіку “крутитися”. А він залежить саме від доходів українців.
Попри те, що соціальні стандарти не зростуть, індексація пенсій таки має відбутися, обіцяють в уряді.
Загалом, видатки на виплату пенсій – це левова частка соціальних видатків українського бюджету. А соціальні видатки – найбільша стаття – звісно, після і з великим відривом від видатків на оборону.
Для порівняння: якщо трансферт Пенсійному фонду у поданому урядом проєкті бюджету становить майже 238 млрд грн, то видатки на медицину та охорону здоров’я – 210 млрд грн, на освіту – майже 170 млрд грн.
Уряд також передбачає 42,3 млрд грн на виплату комунальних субсидій – їх мають отримати майже три мільйонам родин. Такі виплати субсидій не враховують можливе підвищення тарифів, про потребу чого неодноразово говорили у 2024 році.
Автор фото,Міністерство фінансів України
Соціальні та інші цивільні видатки під час війни фінансуються переважно за рахунок внутрішніх та зовнішніх запозичень, а також коштів від міжнародних партнерів.
Впродовж 2024 року в уряді неодноразово озвучували припущення, що у 2025 роки Україні доведеться більше покладатися на внутрішні ресурси. Попередження про це лунають і від міжнародних партнерів.
Але бюджет на наступний рік, як каже Данило Гетманцев, так само “критично залежний” від зовнішньої допомоги, як і цьогорічний. Потреба у зовнішньому фінансування, згідно із проєктом бюджету, становить 38,4 млрд доларів (приблизно так само, як і у 2024), але поки що половина з цієї суми не є гарантованою.
Саме із цим оглядачі частково пов’язують потребу у контрольованій девальвації гривні: якщо спрощено, то зниження курсу дозволить отримати з кожного отриманого від партнерів долара не 41, а 45 грн на бюджетні видатки.
Оборона, безпека, армія – і податки
У 2025 році видатки на оборону ще більше зростуть і перевищать два трильйони гривень. Це понад чверть усього українського ВВП і понад половина усіх видатків бюджету.
Понад половина цих грошей – більше 1,1 трлн грн – має піти на грошове забезпечення та зарплату військових. На зброю і військову техніку – ще понад пів трильйона гривень.
Автор фото,Міністерство фінансів України
Видатки на оборону фінансуються з податків, що надходять з усіх гравців української економіки – бізнесу та громадян.
Але у 2025 році економіка й надалі уповільнюватиметься. Після падіння на понад третину у перший рік війни, у 2023 році український ВВП зріс на 5,3%. Цього року, як очікується, зростання має становити 3,5%. А у 2025 році, за розрахунками уряду, економічний ріст становитиме ще менше – 2,7%.
Щоб нарощувати фінансування війська при уповільненні економіки, уряду доведеться піти на збільшення податків. Парламент не проголосував за частину податкових пропозицій уряду, поданих влітку, – нині депутати працюють над своїм законопроєктом щодо підвищення податків. Але, як відзначає голова фінансового комітету Данило Гетманцев, в бюджеті на наступний рік значна частка планових доходів – понад 126 млрд грн – має надійти саме від податкових змін.
У пояснювальній записці до проєкту бюджету уряд пише такі зміни у податках та ефекту, який від цього очікують:
- підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5% – має дати 107,731 млрд грн;
- встановлення військового збору для платників податків на спрощеній системі оподаткування – для ФОП І, ІІ, ІІІ та IV груп – повинно принести 13,714 млрд грн та юридичних осіб ІІІ групи – 0,9 млрд грн;
- встановлення щомісячних авансових внесків з податку на прибуток АЗС – 3,6 млрд грн;
- податок на прибуток банків 25% – 0,701 млрд грн.
Автор фото,Міністерство фінансів України
Утім, головними доходами бюджету, як і раніше, залишатимуться ПДВ (як від товарів, вироблених в Україні, так і від імпортних), а також податок на доходи фізичних осіб. Але саме ПДФО має забезпечити найбільше зростання податкових доходів – на понад 150 млрд грн.
Після звернення Південної Африки до Міжнародного суду ООН стали відомі документи, які стосуються звинувачення Ізраїлю у вчиненні геноциду в Газі. Ізраїль відповів на ці обвинувачення, оприлюднивши понад 30 секретних наказів цивільних і військових керівників, які, за їхніми словами, розкривають реальну картину подій і спростовують звинувачення у геноциді. Оприлюднення цих документів, які стали відомі через The […]
Під час тривалої та рутинної роботи ми часто наштовхуємося на відволікання, яке витрачає наш значно важливий час. Проте, здатність поліпшити концентрацію уваги може допомогти нам вчасно виконати всі завдання. Нейропсихологиня Розмарі Манфреді наголошує, що тривалість, протягом якої ми можемо залишатися фокусованими на завданні, залежить від нашої концентрації та здатності витримувати відволікаючі фактори. Доктор психологічних наук […]
На тлі виборів до Європейського парламенту, що відбудуться вже цього тижня, ключовим чинником, який визначає вибір європейців, стає зростаюче почуття страху та невпевненості. Відповідно до аналізу Politico, ці емоції стали вирішальними у формуванні електоральної поведінки мешканців країн Європи, адже вони стикаються з численними викликами, як-от економічні та культурні зміни, непередбачувані кризи та військові конфлікти на […]
Останні рішення уряду Польщі стосовно митного контролю на кордоні з Білоруссю викликали значний інтерес та обговорення на міжнародній арені. Ці кроки спрямовані на обмеження доходів, які Білорусі отримує від транзиту товарів з Китаю до країн Європейського Союзу. Про це стало відомо радіостанції RMF FM. Йдеться про пункт Малашевичі (гміна Тересполь, Бяльський повіт) в Люблінському воєводстві. Це […]
Група дослідників із Токійського університету здійснила прорив у галузі біоінженерії, імплантувавши хлоропласти червоних водоростей у клітини хом’яків. Це незвичайне злиття дало змогу клітинам тварин генерувати енергію через фотосинтез — процес, що раніше вважався суто рослинним. Під час експерименту, що включав використання ізольованих хлоропластів, вчені встановили, що ці рослинні структури зберігали свою функціональність у тваринних клітинах […]
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган опинився в центрі скандалу через інцидент з дитиною під час офіційного заходу. Як повідомляє турецьке видання Bir Gün, під час урочистого вручення ключів від квартир родинам, Ердоган дав ляпаса дитині. Ердоган взяв участь у проєкті захисту та відновлення плато Айдер і церемонії відкриття, яка проходила перед будівлею губернатора в місті […]
Посудіть самі, економічні показники України – негативні. Так, у владі бравурно заявляють про те, що дохідна частина бюджету України склала в березні 555 млрд гривень, але на ділі все дуже непросто. Так, із податкової служби до бюджету надійшли 107,1 млрд грн, із митниці – 49,7 млрд, випуск ОВДП приніс до бюджету ще 45 млрд, а […]
Європейська народна партія, що здобула перемогу на виборах до Європейського парламенту, заявила про свої наміри побудувати міцний “центр” у парламенті з чіткою проєвропейською та проукраїнською позицією. За результатами голосування, ЄНП отримала близько 191 місця із загальної кількості 720 у новому скликанні Європарламенту. Після оголошення попередніх результатів виборів, провідна кандидатка на посаду президента Єврокомісії від ЄНП, […]