Бюджет-2025: Військові витрати на рекордному рівні, а цивільним варто готуватися до неприємних речей

“В уряду є розуміння, що наступного року ми стикнемось з уповільненням економіки, збільшенням темпів зростання споживчих цін, подальшою прогнозованою девальвацією гривні”, – написав про перші враження від розробленого урядом і поданого на розгляд парламенту проєкту бюджету на 2025 рік голова фінансового комітету Данило Гетманцев.

Очевидно, що як і під час розгляду усіх попередніх бюджетів, цифри змінюватимуться. Але ми зібрали головні тренди і нові риси кошторису України на наступний рік.

Курс, ціни, зарплати і соціальні стандарти

Розраховуючи бюджет на 2025 рік уряд виходив з того, що ріст цін пришвидшиться, а девальвація гривні триватиме.

Очікується, що за цей рік споживчі ціни зростуть на майже 8%. На кінець наступного споживча інфляція наблизиться впритул до так званої двозначної границі у 10%, і становитиме 9,5%.

Втім, за розрахунками уряду, промислова інфляція перевищить цей психологічний бар’єр і становитиме 11%.

Наприкінці 2023 року ситуація була зовсім іншою – тоді динаміка споживчих цін була на іншій важливій межі – близько 5%. Такого низького показника інфляції не вдавалося досягати і в мирні роки.

У 2025 році на українців очікуватимуть не лише вищі ціни, але й нижчий курс гривні, – уряд виходить з того, що долар коштуватиме 45 гривень, тоді як бюджет 2024 року був розрахований на курсі у 40,8 гривень за долар.

Втім, темпи девальвації, як очікується, будуть приблизно такими самими, як і цього року, – якщо станом на зараз гривня девальвувала на 8,3% від початку року, то за весь наступний рік гривня має просісти відносно долара на 9,3%.

Уряд очікує зростання середньої зарплатні в країні – з 20,5 до понад 24 тисяч на місяць, переважно через брак кадрів в економіці.

“Таке підвищення зарплат обумовлене прагненням вітчизняних підприємств утримувати та залучати новий висококваліфікований персонал на тлі нестачі трудових ресурсів”, – йдеться у пояснювальній записці до проєкту закону про бюджет на 2025 рік.

Проте головні соціальні стандарти – прожитковий мінімум та мінімальна зарплатня, на відміну від 2024 року, не підвищуватимуться і залишаться незмінними.

Зокрема, мінімальна зарплатня залишиться на рівні 8000 грн на місяць. На думку уряду, цього достатньо, якщо враховувати, що у 2024 році мінімалка зросла на 16%.

При цьому в уряді визнають, що нині саме споживчий попит домогосподарств “має питому вагу у структурі ВВП”, тобто змушує економіку “крутитися”. А він залежить саме від доходів українців.

Попри те, що соціальні стандарти не зростуть, індексація пенсій таки має відбутися, обіцяють в уряді.

Загалом, видатки на виплату пенсій – це левова частка соціальних видатків українського бюджету. А соціальні видатки – найбільша стаття – звісно, після і з великим відривом від видатків на оборону.

Для порівняння: якщо трансферт Пенсійному фонду у поданому урядом проєкті бюджету становить майже 238 млрд грн, то видатки на медицину та охорону здоров’я – 210 млрд грн, на освіту – майже 170 млрд грн.

Уряд також передбачає 42,3 млрд грн на виплату комунальних субсидій – їх мають отримати майже три мільйонам родин. Такі виплати субсидій не враховують можливе підвищення тарифів, про потребу чого неодноразово говорили у 2024 році.

Соціальні та інші цивільні видатки під час війни фінансуються переважно за рахунок внутрішніх та зовнішніх запозичень, а також коштів від міжнародних партнерів.

Впродовж 2024 року в уряді неодноразово озвучували припущення, що у 2025 роки Україні доведеться більше покладатися на внутрішні ресурси. Попередження про це лунають і від міжнародних партнерів.

Але бюджет на наступний рік, як каже Данило Гетманцев, так само “критично залежний” від зовнішньої допомоги, як і цьогорічний. Потреба у зовнішньому фінансування, згідно із проєктом бюджету, становить 38,4 млрд доларів (приблизно так само, як і у 2024), але поки що половина з цієї суми не є гарантованою.

Саме із цим оглядачі частково пов’язують потребу у контрольованій девальвації гривні: якщо спрощено, то зниження курсу дозволить отримати з кожного отриманого від партнерів долара не 41, а 45 грн на бюджетні видатки.

Оборона, безпека, армія – і податки

У 2025 році видатки на оборону ще більше зростуть і перевищать два трильйони гривень. Це понад чверть усього українського ВВП і понад половина усіх видатків бюджету.

Понад половина цих грошей – більше 1,1 трлн грн – має піти на грошове забезпечення та зарплату військових. На зброю і військову техніку – ще понад пів трильйона гривень.

Видатки на оборону фінансуються з податків, що надходять з усіх гравців української економіки – бізнесу та громадян.

Але у 2025 році економіка й надалі уповільнюватиметься. Після падіння на понад третину у перший рік війни, у 2023 році український ВВП зріс на 5,3%. Цього року, як очікується, зростання має становити 3,5%. А у 2025 році, за розрахунками уряду, економічний ріст становитиме ще менше – 2,7%.

Щоб нарощувати фінансування війська при уповільненні економіки, уряду доведеться піти на збільшення податків. Парламент не проголосував за частину податкових пропозицій уряду, поданих влітку, – нині депутати працюють над своїм законопроєктом щодо підвищення податків. Але, як відзначає голова фінансового комітету Данило Гетманцев, в бюджеті на наступний рік значна частка планових доходів – понад 126 млрд грн – має надійти саме від податкових змін.

У пояснювальній записці до проєкту бюджету уряд пише такі зміни у податках та ефекту, який від цього очікують:

Утім, головними доходами бюджету, як і раніше, залишатимуться ПДВ (як від товарів, вироблених в Україні, так і від імпортних), а також податок на доходи фізичних осіб. Але саме ПДФО має забезпечити найбільше зростання податкових доходів – на понад 150 млрд грн.