Український бюджет на 2025 рік, як і попередні, значною мірою буде зосереджений на військових витратах, що відображає продовження війни та зобов’язання по забезпеченню оборони країни. Водночас, для решти секторів життя в тилу будуть передбачені нові економічні виклики, які можуть торкнутися багатьох аспектів щоденного життя українців.
“В уряду є розуміння, що наступного року ми стикнемось з уповільненням економіки, збільшенням темпів зростання споживчих цін, подальшою прогнозованою девальвацією гривні”, – написав про перші враження від розробленого урядом і поданого на розгляд парламенту проєкту бюджету на 2025 рік голова фінансового комітету Данило Гетманцев.
Очевидно, що як і під час розгляду усіх попередніх бюджетів, цифри змінюватимуться. Але ми зібрали головні тренди і нові риси кошторису України на наступний рік.
Курс, ціни, зарплати і соціальні стандарти
Розраховуючи бюджет на 2025 рік уряд виходив з того, що ріст цін пришвидшиться, а девальвація гривні триватиме.
Очікується, що за цей рік споживчі ціни зростуть на майже 8%. На кінець наступного споживча інфляція наблизиться впритул до так званої двозначної границі у 10%, і становитиме 9,5%.
Втім, за розрахунками уряду, промислова інфляція перевищить цей психологічний бар’єр і становитиме 11%.
Наприкінці 2023 року ситуація була зовсім іншою – тоді динаміка споживчих цін була на іншій важливій межі – близько 5%. Такого низького показника інфляції не вдавалося досягати і в мирні роки.
У 2025 році на українців очікуватимуть не лише вищі ціни, але й нижчий курс гривні, – уряд виходить з того, що долар коштуватиме 45 гривень, тоді як бюджет 2024 року був розрахований на курсі у 40,8 гривень за долар.
Втім, темпи девальвації, як очікується, будуть приблизно такими самими, як і цього року, – якщо станом на зараз гривня девальвувала на 8,3% від початку року, то за весь наступний рік гривня має просісти відносно долара на 9,3%.
Уряд очікує зростання середньої зарплатні в країні – з 20,5 до понад 24 тисяч на місяць, переважно через брак кадрів в економіці.
“Таке підвищення зарплат обумовлене прагненням вітчизняних підприємств утримувати та залучати новий висококваліфікований персонал на тлі нестачі трудових ресурсів”, – йдеться у пояснювальній записці до проєкту закону про бюджет на 2025 рік.
Проте головні соціальні стандарти – прожитковий мінімум та мінімальна зарплатня, на відміну від 2024 року, не підвищуватимуться і залишаться незмінними.
Зокрема, мінімальна зарплатня залишиться на рівні 8000 грн на місяць. На думку уряду, цього достатньо, якщо враховувати, що у 2024 році мінімалка зросла на 16%.
При цьому в уряді визнають, що нині саме споживчий попит домогосподарств “має питому вагу у структурі ВВП”, тобто змушує економіку “крутитися”. А він залежить саме від доходів українців.
Попри те, що соціальні стандарти не зростуть, індексація пенсій таки має відбутися, обіцяють в уряді.
Загалом, видатки на виплату пенсій – це левова частка соціальних видатків українського бюджету. А соціальні видатки – найбільша стаття – звісно, після і з великим відривом від видатків на оборону.
Для порівняння: якщо трансферт Пенсійному фонду у поданому урядом проєкті бюджету становить майже 238 млрд грн, то видатки на медицину та охорону здоров’я – 210 млрд грн, на освіту – майже 170 млрд грн.
Уряд також передбачає 42,3 млрд грн на виплату комунальних субсидій – їх мають отримати майже три мільйонам родин. Такі виплати субсидій не враховують можливе підвищення тарифів, про потребу чого неодноразово говорили у 2024 році.
Автор фото,Міністерство фінансів України
Соціальні та інші цивільні видатки під час війни фінансуються переважно за рахунок внутрішніх та зовнішніх запозичень, а також коштів від міжнародних партнерів.
Впродовж 2024 року в уряді неодноразово озвучували припущення, що у 2025 роки Україні доведеться більше покладатися на внутрішні ресурси. Попередження про це лунають і від міжнародних партнерів.
Але бюджет на наступний рік, як каже Данило Гетманцев, так само “критично залежний” від зовнішньої допомоги, як і цьогорічний. Потреба у зовнішньому фінансування, згідно із проєктом бюджету, становить 38,4 млрд доларів (приблизно так само, як і у 2024), але поки що половина з цієї суми не є гарантованою.
Саме із цим оглядачі частково пов’язують потребу у контрольованій девальвації гривні: якщо спрощено, то зниження курсу дозволить отримати з кожного отриманого від партнерів долара не 41, а 45 грн на бюджетні видатки.
Оборона, безпека, армія – і податки
У 2025 році видатки на оборону ще більше зростуть і перевищать два трильйони гривень. Це понад чверть усього українського ВВП і понад половина усіх видатків бюджету.
Понад половина цих грошей – більше 1,1 трлн грн – має піти на грошове забезпечення та зарплату військових. На зброю і військову техніку – ще понад пів трильйона гривень.
Автор фото,Міністерство фінансів України
Видатки на оборону фінансуються з податків, що надходять з усіх гравців української економіки – бізнесу та громадян.
Але у 2025 році економіка й надалі уповільнюватиметься. Після падіння на понад третину у перший рік війни, у 2023 році український ВВП зріс на 5,3%. Цього року, як очікується, зростання має становити 3,5%. А у 2025 році, за розрахунками уряду, економічний ріст становитиме ще менше – 2,7%.
Щоб нарощувати фінансування війська при уповільненні економіки, уряду доведеться піти на збільшення податків. Парламент не проголосував за частину податкових пропозицій уряду, поданих влітку, – нині депутати працюють над своїм законопроєктом щодо підвищення податків. Але, як відзначає голова фінансового комітету Данило Гетманцев, в бюджеті на наступний рік значна частка планових доходів – понад 126 млрд грн – має надійти саме від податкових змін.
У пояснювальній записці до проєкту бюджету уряд пише такі зміни у податках та ефекту, який від цього очікують:
- підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5% – має дати 107,731 млрд грн;
- встановлення військового збору для платників податків на спрощеній системі оподаткування – для ФОП І, ІІ, ІІІ та IV груп – повинно принести 13,714 млрд грн та юридичних осіб ІІІ групи – 0,9 млрд грн;
- встановлення щомісячних авансових внесків з податку на прибуток АЗС – 3,6 млрд грн;
- податок на прибуток банків 25% – 0,701 млрд грн.
Автор фото,Міністерство фінансів України
Утім, головними доходами бюджету, як і раніше, залишатимуться ПДВ (як від товарів, вироблених в Україні, так і від імпортних), а також податок на доходи фізичних осіб. Але саме ПДФО має забезпечити найбільше зростання податкових доходів – на понад 150 млрд грн.
Міністр оборони Франції Себастьян Лекорню висловив серйозне занепокоєння щодо можливості розміщення ядерної зброї в Польщі. Ця можливість може мати серйозні наслідки і навіть анулювати Основоположний акт про взаємні відносини, співробітництво і безпеку між Російською Федерацією та НАТО. Це може анулювати Основоположний акт про взаємні відносини, співробітництво і безпеку між РФ і НАТО, заявив Лекорню в […]
Президентка Швейцарії, Віола Амгерд, оголосила, що близько половини з 90 країн-учасниць Глобального саміту миру у Бюргенштоці будуть представлені главами держав та урядів. У перебігу пресконференції, що відбулася у понеділок, вона зазначила, що інша половина країн буде представлена міністрами та іншими відомчими представниками. По словам Амгерд, на саміті також будуть присутні представники ряду міжнародних організацій, включаючи […]
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що рішення про запровадження обов’язкового військового призову в Європі ухвалюватиметься на рівні окремих держав, а не Альянсу в цілому. Про це він сказав в інтерв’ю The New York Times. Він підкреслив, що замість загальноєвропейського призову важливо зосередитися на підвищенні мотивації та забезпеченні гідної оплати для чоловіків і жінок у […]
Сполучені Штати затвердили продаж Україні двох окремих пакетів підтримки для систем протиповітряної оборони та самохідних артилерійських установок M109. Відповідне рішення ухвалив Державний департамент США, про що 24 липня повідомило Агентство з оборонного співробітництва та безпеки. Йдеться не про постачання нового озброєння, а про технічну підтримку, модернізацію і обслуговування наявного військового обладнання, яке вже використовується українськими […]
Німецькі округи більше не хочуть приймати українських біженців, пише видання Die Welt. “Інтеграція всіх людей більше неможлива”, – кажуть представники окружних муніципалітетів, вимагаючи від Берліна та ЄС вжиття заходів щодо боротьби з високим рівнем міграції. Серед цих вимог – зупинка припливу біженців з України. “Деякі райони і муніципалітети охоплені легальною і нелегальною міграцією. Інтеграція всіх […]
Духовний лідер Англіканської церкви, архієпископ Кентерберійський Джастін Велбі, опинився під тиском, що може призвести до його відставки. Троє членів Синоду Англіканської церкви ініціювали петицію, в якій закликають до звільнення архієпископа через його начебто роль у приховуванні сексуального скандалу, що відбувся 40 років тому. Зокрема, Велбі звинувачують у намаганні приховати дії Джона Сміта, організатора християнських таборів […]
Європейська комісія завершила першу частину процесу перевірки відповідності законодавства України та Молдови законодавству Європейського Союзу. Ця частина включала пояснювальні сесії, що відбувалися з лютого по травень. Під час цих сесій, які охопили всі переговорні розділи, були задіяні понад 80 органів влади та державних установ. З липня 2024 року почнеться наступний етап, який включатиме двосторонні зустрічі […]
Президент США Дональд Трамп заявив, що у вівторок проведе переговори з президентом Росії Володимиром Путіним, аби обговорити можливі шляхи завершення війни в Україні. За словами американського лідера, за вихідні було проведено багато підготовчої роботи, і Вашингтон сподівається оцінити можливість досягнення мирного врегулювання. Під час розмови з Путіним буде обговорюватися питання територій та інфраструктури, зокрема електростанцій. […]