Напруженість в регіоні Ормузької протоки продовжує зростати на фоні військових дій, які здійснюють США та Ізраїль проти Ірану. Президент США Дональд Трамп закликав союзників активізувати зусилля для забезпечення безпеки стратегічного морського коридору, однак держави Європи, зокрема Велика Британія, не квапляться реагувати на цей заклик.
Велика Британія відмовилася від відправлення своїх військових кораблів до Ормузької протоки, незважаючи на зростаючу напругу. Прем’єр-міністр Кір Стармер не підтримав ініціативу Трампа. Тим часом британський військовий корабель HMS Dragon був перекинутий до східної частини Середземного моря для охорони Кіпру, але жоден британський корабель не направлений до критично важливого морського маршруту.
Внаслідок операції США та Ізраїлю, відомої як "Епічна лють", Іран розпочав ракетні обстріли в зоні протоки, що призвело до фактичного блокування одного з найважливіших нафтових шляхів світу. Це викликало занепокоєння на міжнародному рівні через можливі негативні наслідки для світової економіки. Британський міністр енергетики Ед Мілібенд повідомив про те, що уряд вивчає різні варіанти для відновлення безпечного судноплавства в регіоні, але чітких зобов'язань щодо участі у військовій операції не буде.
Крім того, британські чиновники оцінюють можливість використання безпілотників для виявлення морських мін у водах протоки, однак направлення військових кораблів для розмінування наразі не розглядається. Іран, у свою чергу, попередив, що будь-яка країна, яка візьме участь у конфлікті, може бути визнана стороною війни, що ускладнює дипломатичні відносини.
Свою стриманість щодо участі у військових діях висловили й інші європейські країни, такі як Франція, Німеччина та Південна Корея. Уряд Південної Кореї заявив, що продовжує консультації зі США та ухвалить рішення лише після всебічного аналізу обставин.
Німецький міністр закордонних справ Йоганн Вадепхуль висловив скептицизм щодо можливості успішної морської місії ЄС, зазначивши, що це навряд чи покращить безпеку в регіоні. Франція також займає обережну позицію, наголошуючи на необхідності дотримання оборонної стратегії та уникнення участі у військових діях, ініційованих США та Ізраїлем.
Іранська влада розглядає дозволити суднам, пов’язаним із Китаєм, проходження через Ормузьку протоку, щоб зменшити негативні економічні наслідки для свого стратегічного партнера. За інформацією, деякі судна вже змінюють сигнали своїх транспондерів, щоб створити враження, що вони належать китайським компаніям.
На тлі цих подій ціни на нафту знову стрімко зросли; вартість нафти досягла 106 доларів за барель після атак США на іранську виробничу інфраструктуру. Міністр енергетики США Кріс Райт попередив, що ситуація на ринку залишатиметься нестабільною, і немає гарантованих перспектив швидкого зниження цін на енергоносії. Дональд Трамп планує сформувати коаліцію країн, готових супроводжувати торговельні судна через Ормузьку протоку, але на даний момент багато держав відмовляються від участі в цій військовій місії.
Іран, у свою чергу, підкреслив, що будь-яка участь Британії або інших країн у бойових діях буде розцінена як підтримка військових дій США та Ізраїлю проти Тегерана.
Уряд Нігеру прийняв рішення відкликати ліцензію на експлуатацію уранового родовища Імурарен у користь французької державної компанії Orano. Це родовище, розташоване в північній частині країни, вважається одним з найбільших у світі, з оцінкою запасів до 200 тисяч тонн урану. Про це повідомило французьке Radio France Internationale. Нігер є сьомим за величиною виробником урану у світі. Тільки […]
Голова європейської дипломатії, Жозеп Боррель, закликав європейські країни бути готовими до подальшої підтримки України у контексті можливого скорочення допомоги Сполучених Штатів. На зустрічі конгресу партії європейських соціалістів в Малазі, Боррель підкреслив, що не очікує швидкої перемоги над Росією в найближчому майбутньому. Він закликав Європу готуватися до тривалого конфлікту та невизначеності. Дипломат також наголосив на історії […]
У світі 2023 року на тлі війни в Україні та конфлікту в Ізраїлі, відзначається загостренням ситуації в ряді регіональних конфліктів. Згідно з щорічним дослідженням збройних конфліктів Міжнародного інституту стратегічних досліджень у Лондоні, у світі наразі розгортається 183 регіональних та локальних конфлікти. Близькосхідний конфлікт, зокрема ситуація в секторі Гази, відіграє “згубну роль” у загальному образі конфліктів. […]
Терористичне угруповання ХАМАС оголосило про намір звільнити шістьох ізраїльських заручників, які перебувають у секторі Гази. Процес передачі розпочнеться о 9:00 ранку і відбуватиметься у двох локаціях: місті Рафах на півдні та Нусейраті в центральній частині анклаву. Про це повідомляє The Times of Israel. Серед тих, кого мають звільнити: Таль Шохам Омер Шем-Тов Елія Коен Омер […]
Вірменія та Азербайджан готуються зробити історичний крок до врегулювання багаторічного конфлікту. За даними Reuters, 8 серпня у Білому домі президент Азербайджану Ільхам Алієв і прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян підпишуть рамкову мирну угоду, що має закріпити нову епоху стабільності на Південному Кавказі. Документ, як очікується, міститиме низку ключових положень, зокрема створення транспортного коридору через територію Вірменії, […]
Обіцяні Макроном 3 млрд євро для України створюють бюджетну проблему для Франції. Про це пише газета Le Monde. За її інформацією, військова допомога в 3 млрд євро на рік для України, передбачена в угоді про гарантії підтримки, підписаній 16 лютого, створює головний біль для уряду країни: він змушений урізати видатки на інші статті та вдаватися […]
Секретар Рада національної безпеки і оборони України Рустем Умєров заявив про активну роботу України та Туреччини над організацією нових обмінів полоненими з Росією. Про це він повідомив 24 лютого у своєму Telegram-каналі за підсумками робочого візиту до Туреччини, де провів зустріч із главою Національна розвідувальна організація Туреччини Ібрагім Калин. За словами Умєрова, сторони предметно обговорили […]
Президент Володимир Зеленський повернув на повторний розгляд Верховної Ради законопроєкт №11387, який передбачав штрафи від 13 до 17 тисяч гривень для міністрів та інших посадовців за неявку на виклик парламенту без поважної причини. Про це повідомлено на сайті президента та підтверджено нардепом Ярославом Железняком, який також наголосив, що закон повернуто з повним вето. У своєму […]