У Німеччині розпочався резонансний судовий процес над громадянином України Сергієм К., якого слідчі органи звинувачують у причетності до підриву магістральних газопроводів «Північний потік» та «Північний потік – 2». Справу з 14 жовтня 2026 року розглядає Вищий земельний суд Гамбурга після того, як фігуранта в серпні 2025 року затримали в Італії за європейським ордером на арешт та екстрадували до ФРН.
Українцю інкримінують співучасть у скоєнні воєнного злочину через використання заборонених методів ведення війни з атакою на цивільні об’єкти, організацію вибуху, руйнування інфраструктурних комплексів і зрив функціонування систем життєзабезпечення. Руйнування трьох із чотирьох ниток газогону поблизу данського острова Борнгольм восени 2022 року остаточно поставило хрест на багатомільярдному російсько-німецькому енергетичному проєкті. Через громадянство обвинуваченого справа набула надзвичайної політичної ваги та загрожує спробами дискредитувати підтримку України, якій офіційний Берлін надає масштабну військову, фінансову та гуманітарну допомогу.
Судовим процесом негайно скористалися проросійські та популістські рухи Німеччини, зокрема правоекстремістська «Альтернатива для Німеччини» (АдГ) і партія Сари Вагенкнехт (BSW), які виступають за зняття санкцій з Кремля та припинення оборонної допомоги Україні. Лідери цих сил безпідставно намагаються перекласти провину на офіційний Київ. «Цілком абсурдно, що Німеччина витрачає мільярди на допомогу Україні, але жодного разу не вимагала роз’яснень від президента Зеленського. Слід також підняти питання про можливу компенсацію збитків», – публічно заявила Сара Вагенкнехт, а співголова АдГ Аліс Вайдель пригрозила змусити Україну сплатити збитки від вибухів у разі приходу до влади.
Водночас профільні фахівці закликають оцінювати стратегічну картину об’єктивно, зазначаючи, що катастрофа газогонів насправді зруйнувала плани Кремля з енергетичної блокади Європи. Як зауважив експерт Німецького товариства зовнішньої політики Хеннінг Гофф, перед інцидентом Росія свідомо обмежувала прокачування газу та розхитувала європейський ринок: «Припиненням постачань газу або ж маніпуляціями навколо них Росія тоді чинила колосальний тиск на Німеччину. Ситуація на газових ринках була хаотичною. Підрив позбавив Росію ґрунту під ногами в її спробах енергетичного шантажу, а ціни на природний газ знизилися. На мій погляд, можна сказати так: вибух відповідав інтересам Німеччини».
