Парламентські вибори в Латвії завершилися переконливим тріумфом правоцентристської сили «Об’єднаний список» на чолі з чинним прем’єр-міністром Андрісом Кулбергсом. Політична партія, яка послідовно виступає за всебічну допомогу Україні та посилення колективної безпеки регіону, заручилася підтримкою 35,3% виборців. Це дозволило їй отримати 41 із 100 мандатів у Сеймі. За інформацією латвійського суспільного мовника LSM, цей результат став абсолютним рекордом для окремо взятої політичної сили за всю історію країни з моменту відновлення незалежності у 1991 році, побивши попереднє досягнення партії «Латвійський шлях» 1993 року (36 місць).

Другу позицію із 17 кріслами посіла популістська партія «Латвія на першому місці» (LPV), яку політологи нерідко порівнюють з американським рухом MAGA. Ця політсила відкрито виступала за пом’якшення частини обмежень у торгівлі з Російською Федерацією, намагаючись спекулювати на економічних труднощах. Утім, розрахунок популістів на зміну зовнішньополітичного вектора не справдився. Попри те, що «Об’єднаний список» не має абсолютної більшості для самостійного формування уряду, розклад сил у парламенті повністю виключає необхідність залучення проросійських сил. Партнери Кулбергса по нинішній владі – «Нова єдність» та «Національне об’єднання» – також упевнено подолали прохідний бар’єр. Разом ці сили контролюють комфортну більшість місць у парламенті, відкриваючи шлях до швидкого перезавантаження проєвропейської та проукраїнської коаліції. Президент країни Едгарс Рінкевичс розпочинає офіційні консультації з політсилами 5 жовтня.

Перемога чинного прем’єра гарантує збереження непохитного стратегічного курсу Риги на підтримку України всередині ЄС та НАТО. Латвія продовжує залишатися одним із лідерів альянсу за темпами нарощування оборонних витрат, а також форсованими темпами зміцнює кордони з Росією та Білоруссю. Рівень стратегічної довіри між Києвом та Ригою є безпрецедентним: з міркувань кібербезпеки та захисту від потенційних ракетних ударів Латвія зберігає на своїх захищених серверах близько 20% даних українського уряду. Збереження чинного керівництва гарантує стабільність цих критично важливих цифрових зв’язків та посилення санкційного тиску на державу-агресора.