У Франції вже кілька днів тривають масові протести старшокласників та ліцеїстів, які через гострі системні проблеми в освіті — брак викладачів, переповнені класи, недостатнє фінансування та незадовільні умови навчання — переросли у жорсткі заворушення.

Ситуація на вулицях французьких міст стрімко загострюється, перетворюючись на серйозну політичну кризу.

Головні деталі та наслідки протестів:

• Масштаб насильства та арештів: Події супроводжуються сутичками з поліцією, погромами та підпалами. За даними правоохоронних органів, загальна кількість затриманих уже наблизилася до 5000 осіб, причому понад 85% із них — неповнолітні. Травми різного ступеня тяжкості дістали десятки вчителів і керівників навчальних закладів.
• Ескалація на місцях: До протестів долучаються мешканці міських анклавів, а також профспілки працівників державного сектору. У деяких регіонах фіксуються напади на представників екстрених служб і пожежників, що змушує уряд задіювати додаткові сили безпеки.
• Політичний контекст (Вибори 2027): Багато експертів розглядають цю кризу в контексті майбутньої президентської кампанії 2027 року. Уряд та представники влади звинувачують ліву партію «Непокорена Франція» та її лідера Жана-Люка Меланшона в мобілізації та політичному використанні протестних настроїв молоді й мігрантів, які складають їхній базовий електорат. Сам Меланшон відкидає звинувачення, називаючи протестувальників «безпечними».
• Вплив на зовнішню політику та підтримку України: Обидва головні фаворити майбутніх виборів — як ультраправа Марин Ле Пен, так і радикал лівого спрямування Жан-Люк Меланшон — виступають за суттєве скорочення допомоги Україні. Зокрема, Меланшон займає ще жорсткішу позицію, вимагаючи повного припинення фінансової та військової підтримки Києва й виходу Франції з НАТО.

Таким чином, те, як політичні лідери зможуть використати хвилю шкільних бунтів для підвищення власних рейтингів, багато в чому визначить не лише ім’я наступного президента Франції, а й подальший курс Парижа щодо міжнародної підтримки України.