Чергова ніч перетворилася на справжнє вогняне пекло для російських окупантів у глибокому тилу, де хвалена протиповітряна оборона знову продемонструвала свою абсолютну безпорадність перед українськими ударними безпілотниками. Під нищівний удар потрапив стратегічно важливий об’єкт на території Краснодарського краю, який відіграє критичну роль у забезпеченні паливом логістичних ланцюгів ворожої армії. Близько третьої години ночі мешканці станиці Новотитарівська, що розташована у Дінському районі лише за двадцять п’ять кілометрів від адміністративного центру регіону, прокинулися від моторошного гулу моторів у небі. За лічені хвилини тишу розірвала серія надзвичайно потужних вибухів. Очевидці в паніці повідомляли про щонайменше шість прямих влучань, які прийшлися безпосередньо в район залізничної гілки, що обслуговує промислову зону. Наслідком цієї філігранної атаки стала масштабна пожежа на території нафтобази «Едельвейс-95», полум’я від якої осяяло нічне небо на десятки кілометрів навколо, сіючи паніку серед місцевого населення та демонструючи невідворотність відплати за злочини агресора.
Знищений об’єкт зовсім не був рядовою автозаправкою, а являв собою потужний логістичний вузол із перевалки нафтопродуктів. Основний напрям діяльності ураженої нафтобази полягав у масштабному гуртовому продажі високоякісного дизельного пального стандарту Євро-5, а також бензину найбільш затребуваних марок, включаючи високооктанове пальне. Резервуарний парк цього підприємства дозволяв одночасно зберігати чотири з половиною тисячі кубічних метрів легкозаймистої рідини, що робило його ідеальною мішенню для удару з повітря. Надзвичайна цінність цієї бази полягала в наявності власних під’їзних залізничних колій, які дозволяли безперебійно приймати ешелони з цистернами та оперативно відвантажувати нафтопродукти кінцевим споживачам. Підприємство, що оперувало базою, працювало на російському ринку вже тридцять років, маючи прямі контракти на закупівлю продукції у найбільших російських нафтопереробних заводів. Завдяки налагодженій логістичній інфраструктурі ця база забезпечувала блискавичний доступ до всього асортименту паливно-мастильних матеріалів та здійснювала відвантаження величезних партій протягом одного робочого дня, живлячи транспортну артерію всього південного регіону держави-терориста.
Цей точний удар став ще однією яскравою сторінкою в масштабній, ретельно спланованій та безперервній кампанії Сил оборони України зі знищення російського нафтогазового комплексу. Українські захисники методично та невблаганно випалюють економічний фундамент ворога, залишаючи окупаційні війська без пального, а кремлівський бюджет — без надприбутків. Варто нагадати, що лише у ніч проти двадцять шостого вересня блискуча атака українських дронів повністю паралізувала роботу Ільського нафтопереробного заводу в тому ж таки Краснодарському краї, змусивши керівництво терміново зупинити всі виробничі процеси. Географія українських ударів невпинно розширюється, про що свідчить нещодавня зупинка величезного Пермського нафтопереробного заводу, де внаслідок влучань було критично пошкоджено надскладні технологічні установки, резервуари та магістральні трубопроводи. Навіть столиця держави-агресора більше не може почуватися в безпеці після того, як успішна атака зупинила Московський нафтопереробний завод. Там дрони перетворили на брухт одразу дві ключові установки первинної переробки нафти, відновлення яких в умовах жорстких міжнародних санкцій займе щонайменше кілька тижнів. Кожне таке вибухове влучання безповоротно наближає колапс російської воєнної машини.
