Колишній президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп виступив із гучними звинуваченнями на адресу України, поклавши на неї пряму відповідальність за безпрецедентний стрибок вартості та гострий дефіцит дизельного пального на світових ринках. За твердженнями американського політика, системні удари далекобійних безпілотників по нафтопереробних підприємствах на території Російської Федерації, внаслідок яких було зупинено майже половину виробничих потужностей агресора, нібито завдали непоправного удару по всьому міжнародному енергетичному сектору. Утім, детальний аналіз балансу ринку, офіційна статистика та позиція економічних експертів доводять, що спроба зробити Київ винним у подорожчанні пального цілковито суперечить фактам, тоді як витоки поточної кризи полягають у зовсім інших військово-політичних подіях.
Стрімке подорожчання нафтопродуктів створило колосальну напругу всередині Сполучених Штатів Америки в найбільш вразливий період, адже попереду в аграріїв починається посівна кампанія, наближається новий опалювальний сезон, а ключові вибори до Конгресу США загострюють внутрішньополітичне протистояння за симпатії виборців. Дизельне пальне справедливо вважають мотором глобальної економіки, оскільки на нього припадає майже третина всього сукупного світового попиту на нафту та продукти її переробки. Саме воно забезпечує рух вантажних автомобілів, регулярні залізничні перевезення, діяльність торговельного морського флоту, роботу аграрних комбайнів і пересування важкої бронетехніки. До початку широкомасштабного протистояння на Близькому Сході країни Перської затоки разом із Росією покривали до половини глобального торговельного обігу дизеля, проте сьогодні ці налагоджені логістичні ланцюги виявилися практично зруйнованими.
Справжнім чинником виникнення дефіциту стали глибокі перебої у постачанні сировини, спричинені затяжною війною США та Ізраїлю проти Ірану, а також повною блокадою стратегічної Ормузької протоки. Цей збройний конфлікт миттєво вивів із ринку близько двадцяти відсотків морської торгівлі дизельним пальним та заблокував у затоці від десяти до п’ятнадцяти відсотків світового експорту нафти. Через брак сировини та її надвисоку собівартість потужні нафтопереробні гіганти Китаю та Індії, які контролюють сорок відсотків світових потужностей переробки, були змушені катастрофічно скоротити темпи роботи. Удари українських дронів лише загострили ситуацію локально, тоді як фундаментальний обвал ринку спричинений саме близькосхідним театром бойових дій.
Навіть негайне припинення вогню у протистоянні з Тегераном не забезпечить швидкого зниження цін, адже значна частина промислових об’єктів зазнала руйнувань від іранських ракет і безпілотників, а відновлення безпечного мореплавства триватиме місяцями. Так само безпідставними є розрахунки на пропоноване Трампом «енергетичне перемир’я» між Україною та РФ, адже пошкоджені російські заводи потребують тривалого ремонту, а внутрішня заборона Кремля на експорт палива не дасть йому повернутися на зовнішні ринки. Гучні заяви на адресу України є виключно політичною маніпуляцією, покликаною прикрити прорахунки Вашингтона на Близькому Сході.
